Якось під час пошуків ми знайшли одне чудове фото і вирішили написати косплеєрці Yuyami. І хоча саме те фото так і не було опубліковано на Cosplay Ukraine, нам настільки сподобалися інші праці дівчини (особливо Сабер), що ми вирішили поговорити з нею про творчий шлях.
З чого почалося захоплення аніме? З якого серіалу?
Це було вже дуже давно, мені тоді було 11 років. Ми з батьками були у відпустці, і я познайомилася там з анімешниками…wasted. Почалося все класично – з Наруто, потім була Death Note, Chobits… і понеслося.
Як зацікавились косплеєм?
Одного разу ми з моєю найкращою подругою дивилися К-ON! і вона сказала, що я дуже схожа на Міо. Потім вона познайомила мене з терміном “косплей”, і якось ми вирішили спробувати. Вона пару разів зі мною косплеїла і вийшла (з теми – прим. редактора), а я косплею вже 10 років.
Яким був перший персонаж, як робили його костюм, де був представлений?
Першою була все ж не Міо, а Will of the Abyss з Сердець Пандори. Це була катастрофа! Я викупила костюм через інтернет, взяла перуку у маминої знайомої, хоча та перука взагалі не була канонною, лише схожа кольором, попрохала однокласницю пофотографувати. Мені зараз соромно дивитися, але так воно насправді і почалося.
Що було далі? Як розвивали свій талант?
Наступною таки була Міо, і це був перший костюм, який мені пошили на замовлення. Шила його Єва Давидова, яка потім стала моєю подругою і дуже часто мене фотографувала. Потім я замовила костюм у Lucky Lot, і Дайна(швачка) не відмовила мені, коли я запитала чи може вона мене навчити шити. Я зобов’язана їй всім, що зараз умію. Якби не вона, я би не змогла досягти так багато. Вона дала мені “базу”, далі я розвивала свої навички сама. Фотографувалася доволі довго у Єви, так і розвивалася.
Через багато років, я познайомилася з багатьма іншими фотографами і стала більше експериментувати. Якось раніше у мене з мейкапом було все досить погано, і в останні 2 роки я активно працюю саме над цим. Також приділяю багато уваги позуванням і ідеям для зйомок – це мої нові пріоритети і інтерес в косплеї, але костюм все одно має бути ідеальним.
Хто або що надихало на створення нових костюмів?
Я дуже люблю шити щось те, що до цього часу ніколи не шила – це надихало. Звісно також надихали друзі і різні фото в інтернеті. Це не змінилося і по сьогодні. Стало складніше зарядитися так, як раніше і працювати так само швидко, але я намагаюся :3.
Чи самі шиєте, крафтите? Як вчилися цьому мистецтву?
Шию сама, мене навчили у Lucky Lot за що я безмежно вдячна, бо це був перший поштовх. Крафтити можу, але щось масштабне не роблю зазвичай, бо нема місця, інструментів. Я краще заплачу. Перуки якось теж сама стрижу та вкладаю. Майже все гуглиться і робиться через туторіали. От і все.
Які персонажі були улюбленими? І які хочеться зробити ще, тільки в іншому костюмі?
Усі улюблені і кожен косплей викликає ностальгію. Наприклад, через косплей Kimi ni Todoke я познайомилась зі своїм хлопцем, з яким ми вже 6 років разом! У інших костюмах… Аталанту хочу зробити у альтер-версії, 100500 планів на Старфаєр, Poison Ivy і ще дуже багатьох…! Плани досить часто змінюються через натхнення і тренди.
У Вас в інсті є багато фото з Love Live. Чим для Вас є цей серіал? Яких саме персонажів з ЛЛ Ви косплеїли чи хотіли б зробити? І для Вас особисто який з гуртів цікавіший з точки зору персонажів: μ’s чи Aquorus?
Love Live – це просто БОЛОТО. Я ще у 2015 подивилася на них і захотіла зібрати команду. Я намагалася тричі, але усіх зібрати так і не вийшло. Я зробила понад 10 костюмів по ЛЛ… Я надовго застрягла у цьому фендомі… Взагалі серіал тупий, ну от чесно, але костюми і гра просто мммм. Вони мене полонили)
Робила Умі і Даю і хочу нарешті зав’язати(це страшніше за наркоту). М’юз були першими їх ніхто не замінить. Акворс в принципі інші, але вони не зрівняються з М’юз. Про нових взагалі мовчу… (нових з ігор для смартфонів – прим. ред).
На яких фестах виступали? На яких плануєте?
У Києві на Отобе бувала, у Харкові на Йороконде і Ханіфесті, у Львові на Аніконі. Двічі була у Одессі у період Фан Експо, але так і не потрапила. Зараз живу у Німеччині і була тут на фестах: на Докомі і на Епікконі – це просто космос! Тут зовсім інший рівень. Наступний фест як раз Епіккон у Мюнстері, повезу свою K/DA Каїсу і щось ще.
Мабуть, німецькі фестивалі – це тема окремої розмови. А яким був у Вашому житті самий перший фестиваль? Які враження?
Першим був Київський Фестиваль Японської Анімації і це мене дико зарядило! Ми виступали і співали у трьох. Всім сподобалось, всі підтримували… Це було так чудово!
А чи траплялися якісь цікаві чи кумедні історії під час виступів чи приготування?
Я, на жаль, не так часто буваю на фестах… Але одна кумедна річ все ж є. На Ханіфесті у 2016 році я виступала з великою групою «Упороті Куском» (ох як це дивно українською звучить…). У нас було “дефіле”, а аудіо до нього було нарізкою з музики. Ми виступили і я дивлюся відео…Це просто ор, бо я постійно відкриваю рота ніби співаючи. Але я єдиний лох, хто це робив. Це був досить епічний фейл. Я заріклася підспівувати на сцені.
Як себе почуваєте перед камерою? Чи є улюблені фотографи, з котрими постійно співпрацюєте?
Ви знаєте, спочатку фотосети були моєю ненависною частиною косплея. Але в один момент я спробувала працювати з такими фотографами як Mad Ingido, Aster Shade та Miadema. Вони повністю змінили моє ставлення, розкрили мій потенціал, в якомусь сенсі дали і свободу, але в той самий час направили у потрібне русло. Нині завдяки цим фантастичним людям фотосети – моя найулюбленіша частина косплею. Я стала більше зосереджуватись саме на цьому аспекті. На тому, щоб продумати все до деталей від мейкапу, до поз, реквізиту. В Німеччині я експериментую і працюю з багатьма новими фотографами. Слід сказати, що багато з фотографів тут не мають тих скіллів, що наші, але це зовсім не мінус. Вони розвиваються на очах,і коли я маю конкретну задумку для сету, ми все одно стараємось її реалізувати і вчимося, можна сказати, що разом.
Як близькі та рідні люди відносяться до Вашого захоплення? Як друзі? Чи підтримують?
Спочатку було важко з батьками. Я почала займатися цим, коли мені було 13 років…Батьки бачили в аніме лише усіляку «пошлоту» і проблеми, але я вперта! Друзів знайшла у цьому хоббі досить швидко, і в принципі усі мої “друзі” так чи інакше пов’язані з косплеем. Батьки стали підтримувати, хоча досить довго сварилися за кошти, але зараз, коли я заробляю сама, все без проблем і просять різні фотки, бо їм дуже подобається.
Які маєте захоплення, окрім косплею?
Навіть не знаю) я так довго цим займаюся. Ну я шию, граю у комп’ютерні ігри, дивлюсь серіали, читаю… як нормальна людина х). Взагалі зараз у мене 2 роботи, хлопець, і у вільний час від косплею вчуся на програміста. І зараз, коли я знайшла саме те, чим хочу займатися у цій сфері, ще час від часу дивлюсь туторіали, так пробую покращити навички.
Які творчі плани на майбутнє?
Майбутнє така нестабільна річ. Планів на косплей все ще гора, яка взагалі не зменшується… Поки що у планах поставити дедлайни по пошивам, пошити якомога більше костюмів на поїздку до України(я гадаю, що у травні поїду), між цим провести груповий сет по K/DA у Німеччині та ще пару сетів до весни… Плани наполеонівські, як завжди.
Чи хотіли б спробувати себе у образах готичних лоліт чи іншого різновиду лоліт (солодка, шіро)?
Лоліти це досить цікаво, але лише на один раз для мене. Не бачу у цих образах потенціали і за багато років так і не купила собі взагалі жодне плаття… Хочу мілітарі, чи морську, чи традиційну китайську сукню лоліти. Солодка це не про мене, та й готична, якщо чесно, теж якось не воно.
Мені набагато більше заходять різні фешн чи кежуал інтерпретації персонажів! У нас з Мухою (Наташа Муха) багато такого в планах. Якісь мізансцени персонажів за нашими ідеями. Ми так робили Старфаєр і Рейвен, Баблгам і Марселін, на черзі Айві і Харлі…!
Як почалася ваша співпраця з Наталією Мухою? Які роботи вважаєте найкращими?
Ми з Мухою познайомилися в проекті на Ханіфест, але тісно спілкуватися почали значно пізніше, чесно кажучи, навіть не знаю коли і як, вже не пам’ятаю. Воно якось спонтанно сталося! Одного разу я позвала її в проект по LL–демоницям, і, здається, там ми стали ближче. З проекту багато хто відсіявся, фотосет у Одессі відмінився через певні обставини, і ми домовилися про наш перший парний фотосет. Я її попередила, що мені подобаються Макі та Умі як пара і я би хотіла принаймні пару кадрів у такому дусі. Вона погодилася, і якось воно пішло-поїхало. Наступного року, під час мого наступного візиту в Україну ми відзняли нашу тестову ідею з Рейвен і Старфаєр у кежуал. Планувалося просто естетично, а рейтинг в процесі піднявся якось сам, і вийшло те, що вийшло. От правда, нам дуже сподобався і результат і процес, тому не буду кривити душею у нас у планах майже одні парочки. Це досить кумедно, бо у нас у обох є хлопці, але чомусь нам подобається саме такий спосіб колаборації і зйомок. Зараз Муха моя найкраща подруга і, чесно кажучи, найкраща напарниця, яку я взагалі мала .
Що ж, побажаємо дівчині успіху у творчості, але не прощаємося. Ми плануємо порозмовляти з пані Yuyami на тему німецьких фестивалів, а фото обов’язково публікуватимемо на наших пабліках. Ну і те саме фото Сабер:
Інтерв’ю приготував Nekonosan
