В українському фандомі є багато цікавих людей. Хтось цікавиться аніме, хтось косплеєм, хтось фотографією косплею, хтось веде блог або сторінку новин. Є перекладачі та актори озвучення. А ще є різні аспекти японської культури, котрі теж мають своїх прихильників. А є люди, котрі цікавляться одразу кількома напрямами. Серед них ми давно помітили Настю Совенко (також відому під ніком Angel-Sakura), чиї фото давно підкорили серця підписників Cosplay Ukraine. А після того, як на сторінці дівчини з’явилися світлини із лолітної чайної зустрічі, ми вирішили познайомити наших читачів з такою різноплановою особою.
Як ви зацікавилися східною культурою? Що саме притягнуло вашу увагу до орієнталістики?
Якось склалось так що мене завжди цікавила східна культура. Завжди здавалась якоюсь магічною та неймовірно багатогранною.
Напевно як і в багатьох людей мого віку зацікавленість почалась з перегляду аніме що транслювали по телебаченню тоді. Саме Сакура ловець карт полонила мої дитячі мрії і залишила слід в мене на завжди.
Потім я дізналась що в відбуваються різні вечірки. Сунако Аниме Готік паті, здається саме така назва першої моєї аніме вечірки. Потім був «День Анімешника», перше масштабне святкування. І по неслось… Музика, закоси на косплей і багато іншого.
З іншої сторони я дізналась про існування Українсько Японського центру. А так як я цікавилась ще й квітами, в моєму житті з’явилось мистецтво Ікебана. На разі маю японський диплом рівня помічника Сенсея.
Як вчилися ікебані?
Мистецтву Ікебана навчалась в Українсько-Японському центрі при КПІ. В загалі там різні мистецтва викладають. В тому числі Ікебана. Іноді до нас приїжджають Сенсей з Молдови та сенсеї з Японії. Вони ведуть нам заняття та з ними ми проводимо виставки ікебани.
Чи важко було отримати диплом? Що для цього треба було зробити?
Існують декілька видів дипломів. Після кожного семестру дають диплом про те що ви пройшли навчання у кількості годин. Японський диплом можна отримати після Н трьох семестрів навчання. Дуже бажано прийняти участь у виставці, адже ця робота буде оцінена як екзаменаційна сенсеями і тільки після цього можна отримати дозвіл на диплом. Усі данні про учня надсилаються у Японський відділ школи. Треба зробити деякі грошові внески і чекати. Чекати іноді по півроку іноді більше.
Які аспекти культури вам були цікаві? Що саме завоювало ваше серце?
Якщо брати аспект більше культурний , то дуже цікаве різноманіття та багатогранність Японців. Великі майстри чаю чи ікебани дуже часто ще й майстри багатьох інших напрямів. Дуже подобається як вони зберігають свої традиції. Вважаю що в цьому плані нам є чому навчитись.
Та й в загалі схід такий інший, що дуже цікаво пізнавати його.
Чи ваш інтерес концентрується тільки на Японії, чи Китай і Корея входять до гри?
Раніше було цікаво досліджувати більш саме Японію та все що стосується сама її. Та останнім часом для мене цікавий взагалі схід. Зараз стала більше цікавитись і навчатись традиціям і культурі китайської чайної церемонії.
Що вас приваблює в чайній церемонії? В якій мірі освоїли це мистецтво?
Мене приваблює в чайній церемонії її естетика, спокій, той стан в який ти входиш під час її проведення.
Поки я ще на початку свого чайного шляху.
Чи вам подобається традиційний східний одяг? Чи мрієте придбати собі юкату?
Традиційний східний одяг подобається напевно своєю незвичністю, вишуканістю. На даний момент маю відносно просте, але все ж кімоно.
А як щодо аніме? Чи можна назвати вас отаку? Яким було перше аніме? Чим воно вразило? Який серіал за всю історію переглядів вам сподобався найбільше і чим?
Мені важко назвати себе Отаку. Принаймні я знаю людей які подивились набагато більше аніме ніж я. При тому що вони взагалі не вважають себе прибічниками східної культури.
Серед того що я дивилась і що запам’яталось надовго це: «Сакура ловець карт», «Зошит смерті», «САО», «Сім смертних гріхів», «Клинок, який знищує демонів».
А як щодо дорам?
Якщо чесно то не дивлюсь дорами.
У вас є персональна сторінка як фотографа. А як ви зацікавилися цим мистецтвом?
Фото для мене як і було так і є на разі таким собі видом відпочинку. Це метод реалізації творчості що завжди в мені.
Почалось все напевно просто. Одного разу ще підлітком взявши фотоапарат папи, я бігала та фоткала все підряд. Стала брати фотоапарат з собою на фести та різні тематичні зустрічі. Тоді зрозуміла що більше подобаються тематичні портретні зйомки. Так почалось нове захоплення.
Чи було воно важке у освоєнні? Які труднощі долали?
На певно багато складнощів було більше в собі. Розібратись чого я хочу від фото. Що хочу бачити на своїх фото. З годом більше потрібно було навчатись обробляти фото. Щоб в цілому картинка подобалась мені і людям. Щоб знайти щось власне. Свій стиль. Іноді я й досі шукаю, але вже більш подобається.
А ще напевно важко добитись уваги до своїх робіт. Пройшло не мало часу коли люди самі почали мене питати за фотосесії .
Яким на вашу думку був ваш перший фотосет? Як ви його бачите зараз з висоти досвіду?
На початку було дуже багато експериментів, було складно зрозуміти як підійти до моделі, що зробити , як сфотографувати, як потом обробити. Зараз звісно трішки смішно дивитись на ці фото. Але бажання викинути їх і сказати який сором не маю. Бо це все мій досвід. Цікаво все дало мені вирости до кращого рівня.
Ваш самий крутий фотосет на даний момент?
На даний момент мені дуже подобається фотосесія з Лолою. В неї був оригінальний образ у кімоно який ми змогли відзняти на досить закритій локації. Реально обожнюю ті кадри.
А на кого з косплеєрів ви б хотіли пополювати через об’єктив апарату? Чи є модель або образ мрії?
Напевно дуже хотілось би познімати Фенікс, Марію Карпенко. Вона для мене людина натхнення.
Якщо брати образ, то напевно щось дуже японське хотілось би відзняти.
Серед фотосетів ми знайшли кілька з дітьми. Чи важко з ними працювати? Які є тонкощі?
Складно напевно зацікавити якщо досить маленька дитина. Часто приходиться бігати навколо щоб з піймати гарні моменти. А в загалі з ними цікаво, вони дуже відкриті і дуже щирі в своїх емоціях.
Коли я готувався до інтерв’ю, то зауважив, що у вас практично немає чоловічих фото – здається я бачив один чорно-білий фотосет та ще одне чи два фото. Чому так?
Якщо чесно мені важко відчувати в кадрі чоловіка. Важкувато допомогти з позуванням. Та і просто не так багато в мене було чоловіків моделей які хотіли би зйомку. Бо для мене важливо щоб людині теж було цікаво попрацювати зі мною.
А от тварини? Кілька кадрів котиків та песиків полонили наші серця. Як вам виходить так ловити звіряток?
Тут теж напевно допомагає легкий режим репортажу. Треба самій багато бігати навколо, ловити момент та ракурс. Робити багато кадрів щоб в решті з піймати той самий кадр. Та напевно не боятись при тому зробити ще сотню кадрів які підуть в нікуди.
Привідкрийте нам секрет, яка техніка є вашою улюбленою? На що любите знімати?
В мене досить давно техніка Canon. На разі мій фотоапарат вважається далеко не найкращім. Але я вважаю що далеко не тільки техніка є показником рівня фотографа.
Ми бачили ваші фото в якості моделі. Як ви почувалися по іншу сторону об’єктива?
Якщо чесно мені легше буди за фотоапаратом ніж перед ним. Досить змішані отримаю відчуття. Але коли отримуєш результат то хочеться неймовірно радіти бо фото які виходять дуже мені до вподоби. І я собі там теж подобаюсь.
В загалі цікавий досвід.
А чи самі пробували свої сили в косплею?
Так звісно. Якось не обійшлось без цього. Багато було на початку невпевнених закосів. Але зараз маю декілька образів які мені дуже подобаються
Яким був ваш перший образ?
Напевно це був закос на Сакуру Ловець карт
А який образ самий улюблений?
На даний момент це все ж Арія з Гри Престолів
Як ви вперше познайомилися зі стилем Lolita Fashion?
З стилем Lolita Fashion напевно познайомилась ще з початку коли почала цікавитись модою та культурою в цілому. Спочатку напевно була музика, а згодом і цікавість к моді.
Чому захотіли приміряти на себе цей стиль?
Мені дуже сподобалось це неймовірне поєднання вікторіанського стилю та сучасності. В цих образах відчуваєш себе зовсім інакше.
Яким був ваш перший коорд? Яких брендів?
Якщо чесно я не маю й досі супер брендового одягу. Не можу назвати себе закоренілим фанатом цієї моди. Деякі речі просто зібрані з різного. Дещо пошите. Якось так.
Чим є зараз для вас “лоліта”?
На разі Лоліта для мене трішки ближча до косплею. Як спосіб бути інакшою.
Чи використовуєте ви лоліту в кежуал, тобто як повсякденний одяг?
Я іноді можу змішати мотиви стилю лолит у звичайному одязі. Але по життю так її не ношу. Тільки на тематичні вечірки зазвичай.
Чи спілкуєтеся з іншими прихильницями цього стилю? Чи відвідуєте може чайні зустрічі?
Так я маю честь спілкуватись з дівчатами які створили асоціацію лоліт в Україні. Періодично відвідаю заходи що вони влаштовують
Як бачите перспективу цього стилю в Україні?
Складно відповісти на це питання. Поки як на мене в Україні цей стиль не дуже популярний.
Чи лоліта в Україні – це суто жіночий стиль, чи все ж чоловіків можна якось зацікавити цим напрямом, на приклад, як оуджі, або навіть броліта?
Мені в цілому здається що це досить жіночий стиль. Але в цілому можна пригорнути увагу завдяки цікавим образам у вікторіанському стилі. Адже реконструкція зараз в трендах.
Вам доводилося робити фотосесії лолітам. Як гадаєте, чи є якісь відмінності у підборі локацій в порівнянні зі звичайними чи косплей фотосесіями?
Так, я знімала знайому в цьому стилі. Як на мене то для кожного образу потрібно підбирати локацію щоб підходила. Так само і з лолітами.
І, насамкінець, про який фотосет ви мрієте?
Як фотограф напевно мрію створити цікавий образ щоб мені самій дуже подобався. Та створити незабутню локацію з живими квітами, так як за основною професією я флорист. Як модель та косплеер дуже хочу в японському стилі для себе.
І коротенький бліц:
– улюблена книга і чому?
Дуже люблю книги Пауло Куельо. Бо вони змінили моє уявлення про світ. Улюблена Щоденник мага та Алеф.
– улюблений фільм і чому?
Дуже сподобався фільм Шоколад. Для мене він досить теплий за атмосферою. А ще про власний шлях, мрії та свободу.
– країна, котру мріяли б відвідати?
Японія, Індія, Бразилія.
