Міку важко не пізнати. Яскраві образи, цікаві фото, тонкі, східні риси обличчя – справжній феномен на олімпі українського косплею. Ми давно слідкуємо за творчістю дівчини, пару фото публікували на Cosplay Ukraine. А зараз вирішили познайомитися ближче з творчим шляхом Міки, а при нагоді познайомити і вас, наші читачі. Ми списалися з дівчиною, і вона охоче відповіла на наші питання.
Скажіть, будь-ласка, тяжко бути косплеєром?
Знаєте, я до цього дня задаю собі це питання. Скільки років займаюся косплеєм, але так і не зрозуміла: чи складно це, чи легко. Вірніше, все залежить від того, який косплей ти хочеш робити і чи є в тебе такі можливості. Тут вже йде зустрічне питання: а що ви хочете отримати від косплея, займатися їм просто, як захопленням, або отримувати від нього зиск?
А що для Вас косплей?
Для мене косплей – це хобі, не більше. Я не планую робити з цього захоплення постійний заробіток).
З чого все починалося? З чого почалося захоплення аніме?
Почалося все так само, як і у всіх, побачила фотографії косплею з улюбленого аніме в альбомах різних груп по аніме. Щоправда, я спочатку не зрозуміла, навіщо воно робиться, але потім мені до рук потрапив місцевий журнал, в котрому я побачила вже українських косплеєрів, дізналася, що косплеєм займаються, як виявилося, в багатьох країнах, і теж вирішила спробувати. Спочатку вирішила перевірити підґрунтя, випадково познайомилася з косплеєром, котрий розповів мені, що це таке і з чим його їдять, а потім мені запропонували зробити спільний косплей.
Чи довго працювали на першим образом? Який це був персонаж?
Якщо чесно, мої перші три косплея були або викуплені, або пошиті на замовлення, або зібрані з шафи і трохи апдейтнуті). Але це були лише костюми. Загалом я возилася зі стафом, котрий був мені потрібний для зйомок (в ті часи я не виступала на фестивалях, тому не бачила особливого сенсу на них ходити).
Де вперше представили свій образ? Чи було страшно виходити на сцену? Як змінилися Ваші відчуття з досвідом?
Вперше я відважилася вийти на сцену у 2011 році, після семи пройдених образів я набралася сміливості і забігла до останнього потягу Дедлайну на груповий проект з Хенталії, котрий робився на фестиваль Отобе, що проходив в Києві. От чесно, що тоді, що зараз, мені все так само страшно виходити виступати на сцену, я дуже нервуюся, боюся забути всі рухи або збитися з ритму треку і зробити все швидше, ніж треба. Але щойно виступ закінчується і нога переступає поріг бекстейджу – мене моментально попускає, і я думаю, що якось занадто швидко проходять ці півтори-три (чи більше) хвилини і було б непогано наступного разу вийти ЩЕ, і довше
Що змінилося у Вас під впливом захоплення косплеєм?
Ох, в порівнянні до того, якою я була раніше – косплей зробив мене більш комунікабельною. Враховуючи, що раніше я тільки сиділа вдома і залипала в комп\ходила на навчання, то з людьми я спілкувалася тільки за якоюсь потребою. До того ж косплей, так би мовити, навчив мене шиттю, укладці перук та іншим корисним роботам, котрі стали мені в нагоді до сьогоднішнього дня).
Як втілюєтеся у образ? Як його готуєте? Який має вигляд творчий процес приготування?
Етапи приготування проходять у мене по різному. Якщо щось для зйомки – я можу розтягнути це діло як на декілька місяців\років, так і на тиждень. Якщо для фестивалю – я ставлю собі дату дедлайну). Все залежить від того, на коли мені треба зробити образ. В останні пару років я почала робити сумісні проекти, аби хоч якось давати собі стимул до праці над образом). Але найчастіше я віддаю перевагу косплею соло, так ні до кого не прив’язаний, та й не потрібно нікуди поспішати. Буває таке, що я роблю для себе несподівані образи, котрі ніколи не думала втілювати у повноцінний косплей. Якраз на минулому тижні я знялася в Сакурі з Наруто. Думка про те, аби зробити повноцінно цей образ з’являвся лише на мить в моїй голові і далі закосів я не доходила. Але щось пішло не так, і ось косплей на персонажа готовий, навіть оком не встигла кліпнути! :”D
Як навчилися шити та крафтити?
Шити самостійно я почала вже з часом, до цього я робила під наглядом більш досвідчених друзів. Вони завали мені поради, як краще все робити, допомагали з викройками (котрі я до цього часу використовую для викроювання деталей костюму і трохи видозмінюю) + на сьогодні з’явилося купа сайтів з безкоштовними викройками, котрі можна скачати і підігнати під себе, а шиття вже діло просте. Головне робити це акуратно та не поспішати . З крафтом я частково на «Ви». В теорії я знаю, як робиться та чи інша річ, але варто мені почати робити якийсь масивний крафт, руки перетворюються на гачки. І не факт, що крафт вийде, чи я психану і заб’ю (часто я відмовляюся робити косплей на половині проробленої праці саме через крафт). Але якщо крафту робити не багато, і він не складний\не великий, то проблем з виконанням не виникає.
Які образи у Вас самі найулюбленіші і до котрих хочеться повертатися?
Оооо, мій самий улюблений обрах – це 2В з гри NieR: Automata. Безумовно люблю і обожнюю як її зовнішній дизайн, так і саму гру. Я вже тричі перешивала з нуля костюм, аби він був більш схожим на той, котрий було показано в грі, і вважаю, що це ще не край! Та й чорна сукня чи персонаж – не єдині, кого і що я збираюся зробити з цієї гри).
Як Ви себе почуваєте перед об’єктивом?
Ще до косплею я терпіти не могла фотографуватися чи фотографувати когось на камеру, вважала, що це заняття не для мене і не розуміла людей, котрі рвалися зніматися на камеру. Але роки йдуть, я з головою поринула у фотокосплей, а тепер і сама стала косплей-фотографом . Почуваю себе як риба у воді, дуже комфортно, навіть луснути себе малу захотілося, хахах.
З якими фотографами Вам працювалося найлегше і чому?
Мені дуже подобається працювати з Pugoffka та Misaki Sai. Пугоффка для мене була першим моїм косплей-фотографом, котра допомагала мені на самій зйомці, давала поради з позуваня, я не відчувала жодного страху чи чогось ще). Та й фотографії вона віддає швидко (плюсик до карми) . А з Sai я працюю разом хоч не так часто (через те, що мешкаємо в різних містах), але мені завжди подобався процес зйомки і нею та обробка.
Що змінилося в вас, коли ви самі почали фотографувати моделей?
Чесно? Нічого не змінилося. Я звикла до роботи з камерою, і зміна положення модель > фотограф нічого мені особливо не дало. Схему світла і пози, чи гру я пройшла вже на базі зйомок з іншими фотографами. Єдиний плюс переходу на іншу сторону об’єктиву – я можу відпочивати. Мені не потрібно вбиратися в незручні, і взагалі в костюми, фарбуватися, дедлайнити перед зйомками тощо, і ЦЕ КЛАСНО! Гаразд, ще я просто насолоджуюся тим, що знімаю улюблених персонажів на інших косплеєрах, котрим вони ідуть, а мені – ні).
Чи є постійні моделі, косплеєри, котрі працюють з Вами?
Так, звісно, і я сподіваюсь, що перелік постійних моделей для зйомок збільшиться ).
Чи були якісь кумедні ситуації на сцені чи під час приготування костюму, або на фотосесії?
Ой, насправді кумедних випадків купу, і всіх їх не пригадаєш, але я спробую. Якщо зі зйомкою, то якось я фотографувалася в напівзакинутій локації, котра часом використовувалася альпіністами. І власне там я вирішила знімати якесь розчленування, а чом би й ні? Все одно людей там особливо немає, ніхто заважати не буде. Я так гадала. Виявилось, були там люди, один молодик вирішив під завершення зйомок підійти поцікавитися, чи все добре, чи не викликати швидку, бо він побачив купу крові, котру ми не встигли прибрати\закопати\сховати\відмити після сету. Хлопчину переконали, що все добре, і хвилюватися не варто, він повірив… здається…
Надаєте перевагу сольним виступам чи з друзями? І чому?
Власне, виступати я бажаю в дуеті чи в груповому, оскільки на більшу кількість людей простіше придумати дефіле, в соло в мене великий напряг з постановкою, тому самостійно я волію не висовуватися. . Але я над цим працюю і тепер вибираю персонажів, котрих буду випускати на сцену поодинці.
Чи запрошували Вас в якості журі на косплей-дефіле?
Так, запрошують, і я цьому шалено радісна. Для мене це велике честь – бути запрошеною на фестиваль в якості журі.
Чи важко оцінювати праці кослпеєрів? За якими критеріями оцінюєте роботи? Що Ви відчуваєте при цьому?
Я оцінюю косплеєрів так, як би хотіла, аби оцінювали мене: приділяю увагу костюмам, макіяжу, грі та постановкам… Це дуже складно, адже тобі на все дається по хвилині, аби встигнути розглянути і все оцінити. Буває, в мене навіть псується настрій, коли виходять косплеєри, котрі не приготувалися до виступу, і навіть не намагаються імпровізувати (
Як Ваші рідні, друзі ставляться до Вашого захоплення?
Від рідних я приховую своє захоплення, оскільки не дуже люблю розповідати їм що небуть про себе. А друзі у мене в основному одні косплеєри, так що, гадаю, їм так само подобається це захоплення .
Як же у Вас виходить приховувати? Адже якщо мешкаєте разом, або хоча б періодично зустрічаєтеся, це здається малоймовірним?
Все дуже просто! Я коли вступала до універу, вибирала спеціальність дизайну костюмів\одягу, і потягом навчання мені доводилося шити різний дивний (за думкою батьків :D) одяг. І таким чином я шила для себе костюми, відмазуючись тим, що це – для універу. Іноді я шила костюми на замовлення, і тепер використовую відмазку, що всі костюми я шию для інших, на продаж :”D. А в період навчання до універу мої костюми були надто простими, і вони легко вкладалися до пакетів, котрі я без проблем складала в місця, до яких батьки навіть не підходили . С перуками так само, тільки я початково складала перуки на замовлення, тому їх і приховувати не треба було о Адже зручно? Беріть до уваги ахахха
Хто або що надихає на працю над костюмами, виступами?
Мене надихають інші косплеєри та фотографи) Кожний день я гортаю близько…. Дофіга фотографій, на котрих представлені красиві образи и обробка. Саме думки «Я теж так хочу!» і дають мені копняка, аби я працювала над наступними образами або фотографіями краще!
Чим захоплюєтеся окрім косплею?
Окрім косплею я займаюся фотографією та малюнком. Щоправда, я недалеко відійшла від косплею, в результаті я фотографую косплеєрів та малюю у вільний час, котрого у мене завжди не вистачає :”D
Які плани на майбутнє? Плануєте відвідувати іноземні фестивалі?
До нового року я планую пошити хоча б два косплея. Один з них я хочу повезти на фестиваль Ava Expo, а другий – вже як карта ляже, вивезу, не вивезу – точно сказати не зможу). Живу дедлайном, сподіваюсь все встигнути в термін .
Що хотіли б побажати, порадити починаючим косплеєрам?
Займайтеся косплеєм! Не бійтеся робити персонажів, котрі вам можуть не пасувати, адже в перш чергу косплей – це ваше хоббі, корим ви займаєтеся задля свого задоволення! Але також прислуховуйтеся до критики, котру вам можуть дати люди зі сторони (не плутайте критику з брудом :D), а також оцінюйте свої можливості виконання того чи іншого проекту.
Хочемо подякувати Вам, Міка-сама, за такий цікавий діалог, побажати Вам успіхів, творчого зростання, цікавих ідей, вдячних та не менш цікавих моделей! Сподіваємося не раз зустрітися з Вами на фестах, а також охоче публікуватимемо Ваші фото в наших пабліках!
