FiriatCat

1 Червня, 2020 nekonosan Косплей 539

Не часто зустрінеш в українському фандомі хлопця-косплеєра, котрий має в своєму доробку багато якісних фотосетів та різноманітних образів. І коли ми натрапили на фото косплеєра FiriatCat, вони нам одразу сподобалися. Згодом, коли на сторінці Cosplay Ukraine вже було опубліковано далеко не перше фото, виникла ідея попрохати хлопця поділитися своїм досвідом з нашими читачами.

Як ти познайомився з темою косплею?

З цією темою я познайомився ще дуже давно, в ті шкільні роки, коли з’явився доступний інтернет. Аніме, гри, арти привели мене до теми косплею. Щоправда, перша зустріч з реальним косплеєм і косплеєрами була не дуже яскравою чи вдалою. Це було років 12 тому, коли знайома покликала мене на сходку анімешників і косплеєрів, я погодився, адже хотілося подивитися на образи і костюми. Але на жаль, в костюмах так ніхто і не прийшов. Максимум, що було, так це вушка і паски з нашийниками… Але перша реальна зустріч з косплеєм, котра все змінила, була під час мого навчання в Китаї. В університеті, де я вчився, були різного року клуби, і один з них був по косплею. І вони робили реальний, достойний косплей! На другому курсі навчання, коли я вже міг спілкуватися китайською, я вступив до їх лав, і ось тут і почався мій шлях!

Яким був твій перший образ і чому власне цей персонаж? Чому захотілося його зробити?

Першим образом був персонаж Джек Безаріус з аніме «Серця Пандори». Наш університетський клуб в тому році ставив цю постановку, і мені дісталася ця роль. Чому саме він? Я пасував за фізичними параметрами. Хоча хотів я дещо іншого персонажа, але для загального блага, так би мовити, погодився. Я не пошкодував про це, персонаж Джека мені подобався теж, і на сцені я виступив достойно.

Як виглядав процес його створення?

Тут, як сказати, трохи банально. Всі необхідні реквізити я просто придбав. Хоча я підійшов до цього зі всією відповідальністю, адже у мене були і сережки, і ланцюжок, і годинник, хоча для постановки сцен цього не вимагалося. Але оскільки вже взявся за роль – значить будь готовий виконати її на всі 100%! З цікавого, що відбувалося у створенні, це були щоденні репетиції (2 рази в тиждень) по 2-3 години протягом 3-х місяців! Було весело проводити репетиції всім складом, складати і продумувати сцени, пози, рухи, боївки… Ностальгічно плачу.

Як ти розвивав своє захоплення, як вибирав образи?

Захоплення косплеєм було сильне, заради нього я старанно працював, тренувався, робив репетиції ролей. Образи завжди вибирав такі, аби і пасували до моєї статури і, головне, аби мені подобалися! Часто мене звали знайомі, аби разом зробити ті чи інші праці, там вже мені пропонували варіанти персонажів, а далі я йшов і дивився аніме, аби зрозуміти свого персонажа.

Чи ти сам створюєш костюми і як у тебе з крафтом?

На жаль, крафт, шиття та інше від мене далекі. Не навчався. Хоча часто доводилося виправляти, додавати або змінювати деталі костюма/крафту. Дрібні речі я ще можу осилити, але обладунки, зброю… Ні, на жаль. От що я навчився, так це вкладати та стригти свої перуки.

Як ти навчився обходитися з перуками?

Довелося навчитися. Не можна у всьому покладатися на інших, тому, поки готувалися мої костюми, я підготовлював перуки. В Косплей-клубі нам завжди допомагали і були люди, котрі вкладали та стригли перуки. Спершу вони допомагали і мені, але, поспостерігавши за їх роботою, я подумав, що міг би цим займатися і сам. Не те, що б це було легке і просте заняття, але вирішив, що оскільки я не вмію шити і крафтити (і робити макіяж), то хоча б щось я повинен вміти. І ось я придбав перукарські ножиці, запасся перуками, клеєм, лаком для волосся, плойкою, феном і шпильками та вирішив навчитися робити перуки. Перша робота зі стрижки була… гм… не дуже вдалою. Це був образ Грея Фуллбастера із Хвоста Феї, і волосся на перуці стирчали не так, як треба. Але ось перша робота зі складання та склейці була на УРА! Образ та перука на Гріммджоу вийшов на славу. Після чого я робив перуки сам, іноді допомагаючи іншим.

Ах, так. Ще одну річ, котру я теж роблю сам – це обробка фотографій. Робота у Фотошопі, ретуш, ефекти та інші на своїх фото я роблю сам. Навчився практикою, туторіалами, також мені допомогли навички у digital art.

Дівчата-косплеєри знайомі з темою макіяжу мало не з дитинства. А як ти освоював цю тяжку науку?

Тут все просто – ніяк. Я так і не вмію робити макіяж Мені завжди робили візажисти (самий головний і вмілий візажист – моя дівчина). Але я вчуся, чесно! Вважаю, що накласти на себе хоча б звичайний косплей макіяж я повинен вміти.

Як ти вибрав собі нік?

Оу, питання, котре змушує бентежитися багатьох. FiriatCat вийшло дуже просто. Колись давно я знайшов тлумач імен на ельфійську. Так, це кумедно. І Микита переклало як Firiat (Темний Вогонь). Звучить круто, мені сподобалося, ось і взяв. Ну, а котів я просто люблю. Хоча в Китаї мене називають за іменем 尼克 (Nik).

Яким був перший виступ на сцені, що це був за фестиваль?

Перший виступ і був першим кослпеєм. Перший виступ був на сценах університету. А ось друга постановка вже була для місцевого аніме-фестивалю, назву котрого, на жаль, не пам’ятаю. Робили ми для нього постановку по аніме Tsubasa: Tokyo Revelations, я був у ролі Фай Д. Фловрайта. На жаль, призових місць ми не зайняли.

А який виступ вважаєш за найкращим в своїй творчості?

Гадаю, тут можна назвати виступ на парному дефіле фестивалю China Joy 2014 в Нанкіні, де ми зайняли перше місце! Виступали в ролі BJD Dolls Vampire, сценарій написано моєю напарницею.

Як ти готуєшся до виступів? Як плануєш сценарій?

Я давно вже не робив великих виступів. Праця, диплом, випуск з університету… Знову робота. Часу на підготовку та репетиції не було. Також мене часто запрошували гостем на різноманітні фестивалі, де я іноді давав короткі привітальні сценки у вигляді танцю або бойову постановку (я вмію поводитися з мечами, подвійними мечами, списом, пікою… з метою постановки рухів). Хоча у мене давно готовий сценарій на груповий чи соло виступ.

BJD Dolls Vampire

Тобі більше подобаються групові чи соло виступи? І чому?

Мені і те, і те пасує. В соло більше свободи і дій, але у групових веселіше. Та й таланти у всіх різні, завжди можна урізноманітнити виступ і танцем, і боєм, і гумором.

Який фестиваль вважаєш загалом найкращим і чому?

Самий яскравий і великий фестиваль, де я побував, це було в Шанхаї, на фестивалі СР 20. На цей фестиваль навіть китайські кінозірки не гидують сходити! (Це правда, є у них один актор, котрий часто ходить на великі фестивалі в костюмі, котрий повністю приховує його особистість. В той раз він теж був, в костюмі Кайло Рена із Зоряних Воєн, і ми з ним мало не зіштовхнулися! Потім я дізнався, хто ховався за маскою злодія!

А щодо українських?

А ось на українських не був. Окрім як фестивалю японської культури SAMSKARA.

Ти згадав про образи шарнірних ляльок. Яке в тебе ставлення до цього хобі? Чи були думки придбати собі якусь модель?

Нічого не маю проти цих ляльок. Але сам такого хобі не маю. Якщо у мене й буде лялька, то це, скоріш за все, буде манекен для малювання різноманітних поз.

Як почуваєш себе перед камерою в якості моделі?

Впевнено! Камер не боюся, почуваю себе прекрасно. Часто доводилося бути і косплей-моделлю, і просто моделлю. По життя я не особливо люблю фотографуватися, але як тільки входжу в образ персонажа…

З ким з фотографів тобі подобається працювати, чи маєш “свого” майстра?

В Китаї в мене були друзі-фотографи, котрі допомагали мені з фотосетами, але на виїздах завжди користувався послугами місцевих фотографів, так що вибирати особисто свого не доводилося.

В тебе багато парних фотосетів. Як ти шукаєш напарниць, як складаються творчі дуети?

Парних в мене, гм, штук 9 чи близько того. Якщо шукаю партнера я, то я завжди спершу пропоную своїм друзям, котрий даний фендом буде цікавим. Якщо ж персонажі в романтичних стосунках і стиль фото повинен бути «з іскринкою кохання», то такі сети я роблю зі своєю дівчиною! Але частіше всього на парні чи колективні фотосети мене хтось кличе.

Мені надзвичайно сподобався фото-сет по сейлор-мун, зроблений Pugoffka. Як виникла ідея цього фотосету?

Ось тут ситуація якраз та, коли мене кличуть на фотосет. Зі мною зв’язалася Надя (@nadeshiko.bilyk) і запропонувала роль Мамору для парного фотосету по Sailor Moon Crystal. Після недовгого знайомства та обговорень я з радістю погодився на цей проект! Нарешті зроблю хоча б один сет на батьківщині! Щоправда, ніколи не думав, що буду робити Sailor Moon. Хоч і пам’ятаю це аніме з дитинства, коли воно йшло по телевізору.

Твої образи – з різних фандомів, тобто це і аніме, і фільми, і гри. А чи є в тебе якийсь улюблений фандом, за котрим хочеться робити образи ще і ще, різних персонажів?

Я гадаю, сюди можна підписати аніме Бліч. Є дуже багато персонажів, котрих я хотів би зробити. На даний момент 3 персонажі вже є – це Ічіго, Грімджоу і Урахара. І на кожний з них в мене не один костюм. І хочу ще!

А чи є персонаж мрії, котрий хотілося б зробити?

Так! Є! Давня моя мрія – це зробити ігрового персонажа класу MingJiao з китайської MMORPG 《剑网3》！ Мені до душі припав з першого погляду! Хочу накопичити грошей на костюм і поїздку до пустелі для красивого і якісного фотосету.

А як щодо крос-косплею?

Повинно буди кумедно. Я за, якщо проект цікавий!

Взагалі, чи є чоловічі персонажі, котрих ти ніколи б не зробив?

Або занадто жіночі, що і чоловічими не назвати, або занадто брутальні… Такі мені просто не пасуватимуть.

Як представники аніме-спільноти ми не можемо не задати таке питання. А яке в тебе улюблене аніме?

Аніме «Бліч». Не перше аніме в житті, але те, котре більше всіх припало до душі! Можна навіть сказати «перша аніме любов»! Але, а якщо ті, що подобаються, то таких не мало.

Взагалі, як познайомився з аніме, який серіал був першим?

Якщо вірити моїм батькам, то навіть коли мені було 2-3 рочки, то я часто їв кашу під аніме-мультик про якусь Юкі. І дивився її з великим задоволенням! Ну, а якщо серйозно, то перше аніме на моїй пам’яті – це було «Покемони» (як же я фанатів від них… Ну, а хто ні?), «Ловець карт Сакура» (дуже подобався цей серіал) і Дігімони (фанатів не менше від Покемонів).

На твоїй інсті є багато артів. Коли ти почав малювати?

З раннього дитинства, ще в садку. Це в нас родинне. Мій дід був пречудовим художником, як і мій дядько! Мені навіть соромно, що я не приділяю цьому таланту стільки часу та зусиль, аби його розвивати… Хоча я малював скільки себе пам’ятаю. В дитячому садку ходив до гуртка з малювання, в школі ходив до художньої школи (щоправда, швидко закинув, там була домашка!!!). В мене був окремий зошит, де я перемалював всіх 152 покемонів! Та що вже там казати, у мене всі зошити були обмальовані. Зате красиво, і не так нудно було на уроках/парах. Малювання також допомагає зняти стрес.

Що любиш малювати?

Персонажів. Своїх, чужих, фанарти.

Чи ти орієнтуєшся на якийсь стиль, на котрогось із манґак чи художників?

Всього потроху. Я не намагаюся копіювати стилі інших художників, але намагаюся у них навчатися тому, що в їх працях мені сподобалося.

Які художники є улюбленими?

Їх багато, на приклад Picolo. Zaket, Tito Kubo, а також ранні праці SakimiChan викликали у мене захоплення.

Чи не думав робити професійні арти, займатися ілюструванням книг тощо?

Мені подобається ідея ілюструвати книги, особливо казки та фентезі. Поки що займаюся цим на рівні фан-артів або просто для себе.

Може, якась своя манґа чи комікс?

Є лише ідея, персонажі, історія і задумка вигаданого світу, але все це поки що лише в моїй голові… Сподіваюся, одного разу у мене вистачить сил та сміливості написати свою книгу або комікс.

Як твої захоплення впливають на повсякденне життя, роботу?

Косплей мені у свій час дуже сильно допоміг фінансово. За запрошеного гостя або роботу косплей-моделлю давали гарні гонорари. Частина йшла на новий костюм, частина на життя. Також, в моїй праці мені дуже допомогла артистичність і безстрашність виступати на публіці, котрі я натренував під час виступів. Я працював вчителем.

Які дисципліни викладаєш і де, якщо не секрет?

Зараз я не викладаю. Але я вчився на учителя іноземних мов. В Китаї я був і репетитором з російської, і з англійської. Вів заняття в лінгвістичних центрах.

А чи є влив навпаки?

Іноді доводилося брати вихідні через поїздки на фестиваль в іншому місті. А ще начальство не дуже любить, коли я малюю в робочий час.

Чи твої близькі та рідні підтримують творчість?

Так. Вони бачать, що це приносить мені радість, і не йде на шкоду.

Що б ти побажав починаючим хлопцям-косплеєрам?

Аби були сміливими і не боялися макіяжу (макіяж – це гарно!), використовувати різні фото-пози і тренували міміку!

Короткий бліц:

– улюблена манґа

аніме «Бліч». Манґи не читаю .

– улюблена книга

Серія «Гарі Поттер»

– улюблений фільм