Одного разу під час спілкування з одною косплеєркою в розмові спливла назва певного, не знаного мені фандому, котрий та косплеєрка підтримувала. Тоді на сторінці Cosplay Ukraine ми поставили фото із цим загадковим тайтлом. Це було в далекому 2018 році. Вже за рік книга «Крук та Чорний метелик» була внесена одною з перших до мого переліку на прочитання. Згодом в приватному блозі я написав рецензію, познайомився з авторкою, знайшлися навіть спільні лялькові теми. І раптом виявилося, що в пані Ольги Мігель було багате косплейне і анімешне минуле. Це був виклик: ми обов’язково мали представити нашим читачам людину, котра чудово знає фандом, має великий досвід косплею і робила образи дуже цікавих та не звичних, не шаблонних персонажів.
В образі Лії де Бомон. Фото: Олена Касімова
В нас вже склалася певна традиція – якщо це не тематичне інтерв’ю, то починати від самого початку. Отже, як до твого життя увійшло аніме?
Якщо не рахувати Сейлор Мун та Трансформерів, які дивилась по телевізору в дитинстві не задумуючись, то на першому курсі. Коли почала дружити зі своєю теперішньою кумою, і вона дала мені кілька дисків. Відтоді ми і в аніме-клубі були, і дисками мінялись, і ходили до бібліотеки на громадський Інтернет нульових, щоб качати на дискети мангу. Ну а потім настала епоха швидкісного інтернету, торентів, а згодом онлайн-перегляду в HD.
Як ти сприймала японську анімацію? Чи відрізнялася для тебе принципово від іншої – американської, радянської тощо?
Радянську анімацію (як і все радянське в принципі) не люблю – в ній є щось таке, що мене відштовхує та викликає внутрішній супротив.
Щодо іншої анімації, то так, різниця відчутна і дуже значна. Я також люблю і американську анімацію, проте навіть якщо не брати різницю у візуальному стилі, вона все одно зовсім інша за своєю суттю, настроями, мотивами, тропами, ідеями, прийомами, типажами героїв і т.д. І сама стилістика аніме є тим, що робить його особливо близьким для мене.
Які персонажі були улюбленими і чим вони тобі імпонували?
Найперша велика любов – Інтергра Хеллсінг, яка підкорила своєю холодною силою духу та, можна сказати, вишуканим цинізмом на пару з Алукардом.
Другою великою любов’ю був Шірогане з манге та аніме «Монохромний фактор». Хоч в манзі та аніме це докорінно різний персонаж, мені по-своєму сподобались «ці обидва герої». Анімешний мене прекрасно розважив, коли я була в депресняшках (попри те, що саме аніме спримітизувало все, що тільки можна було, з першоджерела). А мангашний вразив типажем «холоднокровний стратег, що має свої мотиви та йде до своєї мети… і при цьому вміло носить маску няшного добрячка на розслабоні».
Третя велика любов – Лія де Бомон з аніме «Шевальє д’Єон» – прекрасний сильний та глибокий жіночий персонаж.
Наступним улюбленцем стала Мікаса з «Атаки титанів» – дуже цікавий та багатогранний персонаж, що поєднує в собі руйнівну силу разом зі зворушливою ніжністю. В тому ж фендомі ніжно люблю Ханзі Зоє.
Також обожнюю Місаку Мікото зі всесвіту «Індексу/Рейлгана». Ну а головна моя любов на всі часи – Ріл Мейєр та Ерго Проксі
Як і коли познайомилася з темою косплею? Чому вирішила стати на цю нелегку дорогу?
Коли тільки почала серйозно цікавитись аніме та лазити по форумам. Просто почала робити селфі на старий телефон із закосами на Інтегру, а далі понеслося 🙂
Чи сама шиєш, чи замовляєш, чи купуєш готові костюми?
Поки косплеїла – все шила сама, і навіть тривалий час заробляла на життя пошивом косплеїв на замовлення.
Як вчилася шити? Які складнощі були на творчому шляху?
Основи показала тітка – професійна швачка. А далі вже сама розвивалась, читала мануали в інтернеті і т.д.
Найбільшою складністю стали ціни на тканини після 2014 року… Тоді ж і зав’язала.
Яким був перший образ? Як ти його створювала?
Найпершим був косплей Інтегри. Взяла речі з шафи та пошила червону вікторіанську краватку)
Наступним образом була Шінку, яку вже повністю шила сама. Намагалась моделювати викройку за програмою з інтернету, і то був треш, але щось таки пошилося – для пари маленьких заходів на 2008 рік згодилося)
Інтегра Хелсінг. Фото Vampire Demonica
А який образ чи група образів були улюбленими?
Здається, майже всі, які робила. Якщо я бралася косплеїти персонажа, то лише з великої любові до героя та фендому.
А який образ вважаєш вершиною своєї творчості?
Лія де Бомон та Ерго Проксі
Чим зачепили тебе ці персонажі?
Лія сподобалась поєднанням ніжності та сили, а історія аніме – ідеєю того, що коли ти ладен сліпо йти на жертви заради ідейних лідерів, то ризикуєш втратити все, що було дійсно важливо особисто для тебе, поклавши його на вівтар людини, яка насправді, за красивою обгорткою, була анітрохи того не вартою.
Ерго Проксі – що персонаж, що аніме підкорили на все життя своїми екзестенційними мотивами та глибиною, які майстерно переплітались з похмурою атмосферою добротного кіберпанку та дійсно якісної фантастики. Пророблений сюжет з безліччю відсилок та пасхалок, прописані персонажі та бомбезна історія з підсумками, які виносять мозок та закохують в себе назавжди.
Ergo Proxy. Фото Roman Popil
Чи були косплеєри, творчість котрих надихала? Чи ти була з ними особисто знайома?
Найбільше мене надихала київська косплеєрка Беллатрікс Айден. Як і з більшістю косплеєрів, які активно працювали в той період, ми перетиналися на фестивалях, були один в одного додані в соцмережах, трохи спілкувались.
На який фестиваль ти вирішила вийти на сцену? Що це був за образ?
11 років Крістал Павер, 2008й. Два образи – Шінку з Розен Мейден та Інтегра Хеллсінг
Як виникло тріо FreeMarionettes? Як ти познайомилася з Марґо та Клодею?
З Марго знайомство було в дусі «Не було б щастя, та нещастя допомогло» – ми обидві сплуталися в косбенд з однією косплеєркою, яка виявилась не найкращою людиною. Врешті з тією пані ми розбіглися, але між собою продовжили спілкуватись. Через Марго збіглася і з Клодею (вони були знайомі ще з часів Крістал Проджекту).
FreeMarionettes. Фото Storm82
Як виглядала ваша співпраця? Як розподілялися ролі?
Якось в дусі: «Народ, є така прикольна ідеє! Давайте спробуємо замутити!» 🙂
В деяких ваших виступах є більш, ніж три персонажі. Окрім тебе, Клоді та Марго хтось входив до FreeMarionettes?
Ми троє були основним складом. Також кілька людоньок були в складі, але косплеїли нечасто. Решта – наші добрі знайомі з косплей-тусовки, з якими кооперувалися заради того, щоб реалізувати ті чи інші проекти, за принципом: «Привіт, є така прикольна ідея виступу та потрібні люди! Хочеш з нами?».
Більшість виступів, котрі потрапляли на очі, стосуються аніме, котрі мають спільні риси: певний патос, часом епічність, сукні з кринолінами? Як відбувався вибір, з чим виходити на сцену?
Просто любов до фендомів, персонажів та їхніх образів, +якісь ідеї виступів, які хотілося реалізувати. Все робилося по фану. І стьобні виступи в нас теж були)
Як ви готували виступ?
Оскільки майже всі збирались з різних міст, то робили більшість роботи дистанційно. Прописували сценарій, готували матеріали, а потім проганяли все разом або за день до фесту, з’їхавшись на день раніше, або прямо того ж дня, поки був час до виходу на сцену.
Я помітив, що більшість ваших виступів були українською мовою. Як для початку 2010-х років досить незвично. Чи було це принциповим питанням? Чому?
Так, це була принципова позиція, в першу чергу для мене. І я дуже рада, що коли запропонувала робити виступи українською, друзі мене підтримали.
Який виступ вважаєш найкращим і чому?
«Слава королю» – певно, друга версія, яку робили у Львові. Багато народу, епічні костюми, продумана постановка та авторська пісня, написана нами спеціально заради цього. Плюс врахували недоліки, які були під час першої постановки в Києві, та доробили номер.
Чи були такі виступи, про котрі хотілося б забути?
Та наче не пригадаю) Все було заради задоволення та з максимальною віддачею
А якісь цікаві, смішні історії траплялися?
Коли косплеїла Рьогі Шікі на паті Ендлесс Дрім у 2009 – прямо перед виступом розбила в м’ясо праву ногу та залила ріками кровіщі всю гримерку. Проте розуміючи, що та ну, я ж аж до Дніпра приїхала, і номер репетирувала – перев’язала ступню, взяла катану та побігла босоніж стрибати з нею по сцені свій бойовий танець в кімоно.
Який фестиваль тобі подобався найбільше і чим?
Певно, Анікон своєю красивою львівською ламповістю та ОТОБЕ своїм розмахом. Ну і Акіба веселою позитивною атмосферою
А чи виїжджали на закордонні фести?
Ніт
Як ти опишеш український фандом тих часів? Яким він був?
Спочатку – веселий та ламповий. Потім почалися всі ці срачі-двачі, і якось почало пропадати бажання
Королева Берил, Королева Сереніті. Фото Smolin Studio
Чи не було бажання далі робити своє, тусити в своїй тусовці і відгородитися від срачів?
Та просто пропало бажання. Плюс тканини стали дорогими. А в мене з’явилися інші пріоритеті – я подолала творчу кризу та почала активно займатися письменництвом, яке було для мене головним з дитинства. Тож воно просто витіснило косплей.
Чи була ти учасником клубу Crystal Power. Чим подобалався тобі цей клуб?
Та ні. Так само, як не була учасником і інших клубів, чиї фести та паті відвідувала за час косплею. Просто мали з ними “дружні відносини”. Це був київський клуб, а у нас в Кропивницькому тоді був свій – JVC2. Можна сказати, ЦП був нам “дружньою організацією”.
Як ти почуваєш себе перед камерою в якості косплей-моделі? Чи був у тебе улюблений фотограф?
Перед камерою завжди почуваюся спокійно – що в косплеї, що коли треба давати інтерв’ю чи брати участь у різних передачах як письменник. Я за освітою – журналіст та видавець, тож для мене це частина роботи.
За косплейні часи майже всі фотосети робила з різними фотографами. З тих, що активно діяли у фендомі, найбільше подобалась творчість Єви та Пугофки.
Лія де Бомон. Фото Eva
Повертаючись до витончених суконь, чи подобається тобі стиль lolita fashion? Чи була думка спробувати носити щось з цього стилю?
Я обожнюю цей стиль, але сама в ньому нічого не робила, тому що на моїй фігурі мімімішні спіднички-чайники з рюшами навряд виглядали б гарно)
Чому ти відійшла від косплею і чим займаєшся після відходу?
По-перше, ціни на тканини після 14го року стали дуже кусючими. По-друге, почала активно займатись письменницькою діяльністю та вирішила повністю сконцентрувати свої сили на літературній кар’єрі.
Чи продовжуєш дивитися аніме зараз?
Хай! 🙂
Це старі серіали чи новинки? Як на твою думку змінилося аніме? Як сучасні аніме в порівняні до “класики”?
Завжди проглядаю всі онгоїнги та обираю для себе кілька цікавих серіалів в цьому сезоні.
Іноді тягне і на класику, звісно. Сучасні аніме та класика різні. Проте і там і там є як шедеври, так і прохідняк. Просто з класикою прохідняк за роки відсіявся та забувся, а вартісні речі залишилися як «золотий фонд».
Чізуру Кірішікі. Фото Vampire Demonica
І короткий бліц:
– улюблений на даний момент персонаж аніме?
Ерго Проксі та Ріл Мейєр
– персонаж, котрий дратує найбільше?
Чібіуса за версією серіалу 90-х.
Індекс зі всесвіту «Магічного Індекса» просто от НЕРЕАЛЬНО бісить з найпершого кадру. Власне на сам основний серіал я вже давно забила ще після 2 сезону (в т.ч. і тому, що Індекс бісить), натомість обожнюю «Рейлган», шалено люблю Місаку Мікото і мрію, щоб мужик врешті дістався їй та викинув ту дрібну дратівливу писклю до котячого притулку ХД
– улюблене на даний момент аніме?
Ерго Проксі
– яку музику любиш?
Загалом рок, але іноді рада послухати якісну музику і в інших жанрах.
Гарні яскраві аніме-опенігни теж щиро люблю 🙂
– улюблений фільм
Володар перстнів
– улюблений письменник
Курт Воннегут, Террі Пратчетт
Ergo Proxy. Фото Roman Popil
