Землетрус Нобі став найбільшим землетрусом в історії Японії, епіцентр якого був на суші, а не під водою.
Землетрус Нобі (美濃尾張地震 Mino-Owari Jishin), також відомий як Міно-Оварі (濃尾地震 Nōbi Jishin) – потужний землетрус, який відбувся на рівнині Нобі в Японии 1891 року.
Землетрус розпочався о 6:38 ранку 28 жовтня 1891 року. Після аналізу руйнувань йому було надано магнітуду 8.0. Епіцентром був розлом Неодані, де нині розташоване місто Мотосу (префектура Ґіфу). Землетрус Нобі став найбільшим землетрусом в історії Японії, епіцентр якого був на суші, а не під водою.
Префектурам Айчі та Ґіфу було завдано значних збитків. Землетрус зачіпив також сусідні префектури Шіґа і Фукуї. Згідно з записами, кількість жертв склала 7 273 людей, кількість поранених – 17 175. Було зруйновано понад 140 000 будівель. В горах повалено багато дерев, в околицях Ґіфу виникла велика пожежа.
Постраждали не лише старі будівлі, було пошкоджено багато новобудов. Саме після цього землетрусу в Японії почало зростати зацікавлення до сейсмостійкого будівництва.
У 1893 році сейсмолог Джон Мільн та інженер В. К. Бартон спільно написали книжку «Великий землетрус в Японії 1891». У книжці описано та проілюстровано стан людей, які опинились в зоні землетрусу.