Animatsuri [UA]

Пройшов місяць від Анімацурі 2018, але навіть зараз емоції не відпускають нас. Три дні фестивалю пролетіли вони, немов один, і трохи задовольнив наш голод на цікаві події. То ж пора сісти і написати звіт, трохи розтягнутий в часі через спеку, відпустки та інші події. До того ж хотілося відійти від традиційного порядку написання: “були”, “бачили то і то”, “плюси такі”, “мінуси такі”, “дякуємо”. І хоча підсвідомо і триматимемося такого формату, але набравшись трохи “мани” спробуємо ужити якогось розгорнутого скілу і написати трохи понад згаданого стилю. Оповідатимемо від особи нашого кореспондента, котрий власне відвідав фестиваль.

Анімацурі – то найбільший варшавський конвент, котрий збирає навколо себе фанів аніме та японської поп-культури. Звісно, є інші тематичні імпрези, але тільки на Анімацурі фани східної анімації мають можливість якнайглибше увійти в свою улюбленут тему, зібрати групу для косплей-виступу, піти на лекцію і дізнатися ще більше про новинки аніме, або поробити собі фото з косплеєрами зі всієї Польші. А також просто приємно провести час. В цьому році вирішено бути на фесті від початку і до кінця, тобто всі три дні. Наш кореспондет прибув до брами Конференційно-навчального Центру (вул. Bobrowiecka 9) коло 19-ї в п’ятницю і потрапив одразу до “черго-кону”. Тут вже стояли і звичайні відвідувачі, і косплеєри, котрі встигли перевдягтися у свої костюми. Вже тут з’являється відчуття чогось магічного, таємничого, передчуття свята. Люди віталися, обнімалися, ділилися новинами. Вся черга ділилася на дві частини: ті, хто мав зарезервовані квитки, і ті, хто їх не мав. На вулиці досить сильно пекло, тому організатори подбали про воду – її безкоштовно роздавали в пакетиках. І вже за 15 хвилин наш кореспондент стояв під трьома прапорами трьох рас конвентової гри.

На нашу думку центр на Бобровецькій є дуже добрим місцем для фестивалів. Добрий доїзд від центру і вокзалу до місця. Не багато туристів і просто випадкових людей, адже навколо самі лише житлові будинки. Є кілька магазинів, піцерій, кебабів і ресторанчиків, тиха та спокійна атмосфера добре контрастує зі святом фестивалю. Для комфорту відвідувачів можна було увійти навіть вночі. Для тих, хто ночував на території відвели величезний сліп-рум та кілька додаткових. А нічний транспорт дозволяв не тільки виїхати після опівночі, але і повернутися вранці, аби відвідати якісь лекції. Сцена теж дуже вигідна для перегляду, адже її високий рівень дозволяє оглядати конкурси навіть з останніх рядів. Окремий поверх отримали ресторани, котрі представляли головним чином японську кухню. Відвідувачі могли спокійно попоїсти за кількома столиками під музику з сусіднього караоке (Ультрастару). Поряд у величезній залі розмістився гейм-рум, і зголоднілі геймери часом вибиралися підзарядити свої внутрішні акумулятори якимись смаколиками, а потім, попоївши онігірі чи набір роллів за 25 злотих, поверталися до своїх консолей чи настільних ігор. Суші від ресторану Wasabi було справді неземним!

Торговці розклали свій крам на двох поверхах під рестораном. Можливо, для анімешника-початківця тут і рай, і ріг достатку, але вибагливий досвідчений лис навряд чи спокуситься новим кубком, фігуркою, значком чи навіть манґою. Око пробує знайти щось нетипове, не звичне, не бачене до цього часу (як от металеві дракони на одному з інших фестів). Ту могли б бути товари для косплеєрів (а не тільки перуки чи лінзи), щось для шиття. Останнім часом на фандомовому ринку Польщі з’являються шарнірні ляльки, щоправда, в найпростіших марках типу Pullip. Бракує і чисто японського краму, як традиційного, так і сучасного, а не тільки солодощів. Хіба що здивували роботи від Gundam Polska.

П’ятниця є днем, коли фестиваль лише набирає обертів. Перші лекції та конкурси, косплеєри роблять останні зміни та виправлення в костюмах, але вже можна побачити п’ятничні дефіле подвір’ям. Тут же ходять і роззираються звичайні відвідувачі у пошуку цікавинок для себе. Але не зважаючи на п’ятничу тишу перед бурею, фотографи вже ловлять свою здобич, і тут ми не пасли задніх, ловлячи то третування Milky Way Heroes, то Evelyne i Wero з Baaka Cosplay, про котрих вже мали публікації, то Atecaina.

Оскільки ми вирішили написати статтю про історію Анімацурі від початку і до сьогоднішнього дня, то обов’язково зазирнули на тематичну лекцію від самого директора фестивалю. Справді, варто було витратити ті дві години, оскільки часом після фесту люди не мають часу на написання великих відповідей на питання, чи розмови. А тут, в один момент можна не тільки довідатися про все, але і записати, аби потім, в затишних домашніх умовах за чашкою Ел-грею з бергамотом спокійно займатися статтею, маючи весь матеріал під рукою. Так само було зроблено в суботу під час лекції “Кухня мюзиклу”, де Kairo та її колежанки та колеги розказували про свою працю над мюзиклом за мотивами „Attack on Titans”, котрий представили на цьогорічному фестивалі Magnificon Expo. В залі виявилися навіть очевидці події, і для них лекція так само була цікавою (і оскільки маємо плани писати і про це, то смиренно замовкаємо).

Субота – найнасиченіший день конвенту. Саме в цей день було найбільше відвідувачів, хоча великих черг вже не спостерігалося. Люди приходили поодинці, по двоє, або групками, навіть у другій половині дня. Ми от познайомилися з от такою няшною лялькою та її власниками.

Одним з найцікавіших, найбільш нетипових став майстер-клас шиття, спонсорований фірмою JUKI. Його проводила Малгожата Юсков’як. Кожний зацікавлений міг зробити собі кімоно або торбочку. Руйнуючи гендерні стереотипи, фахом шиття цікавилися і хлопці.

На кожному фестивалі стараємося відвідати якісь лекції або брати участь у конкурсах. Тим разом нам припав до смаку конкурс “Пізнай персонажа по косплею”, котрий провадила Angie. Видавалося, що то будуть якісь дивні версії і креації (навіть кросс-плеї), і власне по ним треба було відгадувати, що ж мав на увазі косплеєр. А, ні, костюми виявилися цілком традиційними, “нормальними”, при тому добре зробленими, сфотографованими професійними фотографами. Щоправда, ми з випадковим співучасником команди відгадали заледве половину з того, що показували на екрані, і нічого не виграли, але було дуже весело. Переможцями виявилася група дівчат, дуже дружна, котра знала майже всіх персонажів.

Так само мусимо конче відвідати конкурс косплею, присутній на кожному фесті. В тому році не бракувало цікавих і довгих презентацій, і було їх щось близько 20. Не скажемо, яка зі сценек нас вразила в саме серце, таких от не було, але вболівали за кількох косплеєрів, котрих знаємо особисто, і… якраз вони і дістали нагороди та відзнаки. На жаль, герої зимового Aishiteru гурт Milky Way Heroes не потрапили до щасливого ґрона переможців, що не значить, що вони не виступлять на якомусь наступному конвенті. Рівень костюмів і сценок був цілком пристойний, окрім збою з фонограмою у однієї дівчини.

Конкурс сфіналізувала обов’язковий для варшавських аніме- та японських імпрез гурт танцю Yosakoi. Їх можна побачити і на Мацурі, і на Ханамі, і на Танабаті, котра в цьому році, нажаль, не відбулася. І в той самий день учасники гурту робили майстер-клас зі свого танцю на подвір’ї.

Суботнє подвір’я також стало ідеальним місцем на навчання танцю під назвою “Бельгійка”, котрий став дуже популярним в останній рік і увійшов до програм практично всіх фестивалів, котрі ми відвідували в цьому році. Як малих, так і великих. В ньому можуть брати участь як пари, так і одинаки, вибираючи собі до вподоби партнерку. Все одно в ході танцю вони змінюються. І не тільки бельгійка. Конвенти виросли до такого рівня, коли задовольнити інтерес публіки тільки стандартною програмою стає все важче. Організатори шукають чогось нового та не звичайного. В цьому році стали популярними виступи айдолок, винесені в якості окремик пунктів, поза програмою косплей-шоу. Анімацурі теж пішло в цьому напрямі, щоправда, вибрало свою дорогу: запросило Heroes Orchestra – оркестр, котрий виконує музику з ігор, головним чином з багатого доробку Heroes of Might and Magic. Концерт справжнього живого симфонічного оркестру тривав трохи менше двох годин і викликав не одну скупу сльозу у фанів цієї франшизи, особливо третьої версії. До того ж диригент виявився досить інтерактивним з публікою, і пропонував відгадати, з якої частини і до якого саме моменту належить той чи інший уривок. І знайшлися навіть призери! Мусимо визнати, що то найкраще завершення суботнього дня, яке тільки можна було собі вимислити.

Неділя була більше вільним і спокійним днем. На подвір’ї нечисленні відвідувачі грали у Мафію, а фотографи робили собі фото таким самим нечисленним косплеєрам. Ще йшли якісь лекції та конкурси, а поміж ними і конкурс фанартів. Торговці пакували свої товари і складали до фургонів. Така атмосфера завжди привносить до настрою трохи депресії та відчуття кінця чергового свята.

Загалом, можна сказати, що цьогорічний Анімацурі кращий від попереднього. Більша кількість людей, багатша новими пунктами програма, ще більший конкурс косплею. Сподіваємося, що така тенденція залишиться на наступний рік. Особливо неоцінимою в ті гарячі дні виявилася вода в торбинках. Чудовий вибір їжі, широкий спект ігор в гейм-румі. Загалом, видно, що організатори слідкують за тенденціями на польських фестивалях і роблять все, аби не тільки слідкувати ним, але і бути десь трохи попереду. Мінуси фестивалю тяжко знайти, хіба що відсутність традиційних для Анімацурі показу аніме та файр-шоу нас трохи засмутили. Ну і варто подбати про більш широкий спектр та цікавий товарів на ярмарку, аби наше соколине око могло порадіти різноманіттю. Тому бажаємо колективу удачі на наступних Animatsuri та інших фестивалях, котрі вони влаштовують протягом року.

Bogdan Bereziansky, Jan Jędrzejczak