百々目鬼
どどめき
ПЕРЕКЛАД: демон із сотнями сотень очей
АРЕАЛ: міста, містечка, базари
РАЦІОН: як у людини
ОПИС:
Додомекі – прокляті жінки з довгими руками, вкритими сотнями крихітних пташиних очей. Колись вони були людьми, схильними до крадіжки грошей. Через їхні злочини одного дня їхні руки починають обростати пташиними очима, що перетворює їх на справжніх чудовиськ.
ПОХОДЖЕННЯ:
Коли Торіяма Секіен уперше описав цього йокая, він зробив це з використанням каламбурів. Додомекі описують як жінку з довгими руками. «Мати довгі руки» – так японською мовою метафорично характеризують того, хто любить багато красти. Таким чином додомекі має довгі руки і в прямому, і в переносному значенні.
Мідна монета, або досен, мала отвір усередині, і була відома в народі як чьомоку, або «пташине око» завдяки своїй формі. Ця гра слів і стала причиною того, що в цього йокая на руках виросло безліч пташиних очей через крадіжки монет. Гроші також іноді називають оаші або «ноги», бо вони приходять і йдуть, ніби мають власні ноги.
Фраза аші ґа цуку є ідіомою, що означає «зловити того, хто скоїв злочин». Слово аші, що означає гроші, можна замінити словом чьомоку, яке також може означати гроші, і тоді фраза набуває значення «вкриті пташиними очима».
ЛЕГЕНДА:
У давні часи, в місцевості, яка зараз відома як префектура Точіґі, жив аристократ на ім’я Фуджівара но Хідесато. Він нещодавно отримав титул кокуші провінції Шімоцуке за його відвагу в битві проти бунтівника Тайри но Масакадо. Одного разу під час полювання на щойно отриманих землях, до Хідесато підійшов старець, який попередив його, що на конячому цвинтарі в Уцуномії помітили оні. Хідесато взяв свій лук і вирушив на розвідку.
Діставшись до цвинтаря, Хідесато вирішив дочекатися ночі. Коли прийшла година бика, з’явився величезний демон і почав жерти конячу тушу. Демон був заввишки в 3 метри, з гострим як голки волоссям та очима по всьому тілі. Хідесато ретельно прицілився в найяскравіше око та вистрілив. Стріла влучила у ціль, демон заревів від болю, тікаючи до лісу, поки остаточно не звалився біля підніжжя гори Мьоджін.
Однак бій на цьому не закінчився, оскільки хоча демон і був смертельно поранений, але ще мав достатньо сил. З його тіла вивергнувся потік полум’я. Він роззявив пащу, і звідти вийшов потік отруйних випарів. Токсичне повітря і інтенсивний жар, звісно ж, були нестерпні для Хідесато, і він повернувся до свого палацу. Коли наступного дня він прийшов на те місце, то побачив лише спалену чорну землю і жодних ознак демона.
400 років по тому, у період Муромачі, додомекі з’явився знов. Він напав на селище на північному схилі гори Мьоджін, і там почали коїтися дивні речі. Головний священнослужитель почав страждати від загадкових болячок, і в храмі час від часу почали спалахувати пожежі. Його місце зайняв новий священнослужитель, доброчесний Святий Чітоку. Він був покликаний з’ясувати, що стало причиною дивних подій у селищі.
Святий Чітоку зауважив, що кожного разу під час його проповідей біля храму зупинялася молода жінка, і він упізнав у ній замаскованого додомекі. Демон, якого 400 років тому сильно поранили, оселився у печері неподалік, аби заліковувати свої рани. Він приймав подобу молодої жінки і відвідував місця своєї поразки аби всмоктати назад усі отруйні пари, які вийшли з нього під час бою з Хідесато, і зібрати всю кров, яку він тоді втратив. Храм був побудований на тому самому місці, де відбувся жахливий бій.
Одного разу Святий Чітоку натрапив на додомекі в подобі жінки, і той нарешті показав своє справжнє обличчя. Він не напав на священнослужителя, оскільки щоразу слухаючи його проповіді, він проникся їхньою суттю і пообіцяв більше ніколи не чинити зла. Відтоді територію навколо гори Мьоджін почали називати Додомекі.
СПОРІДНЕННЯ:
Убаґабі, Убуме, Кеджьоро
