Сьогодні ми розповімо вам про тенґу (天狗), дивних істот японської міфології, що мешкають у далеких горах. Саме поняття прийшло з китайської міфології, де тяньгоу – це небесна собака-людожер, носій грому та війни. В японській традиції тенґу виглядають, якщо щось середнє між птахами і людьми. Маленьки, карасу-тенґу схожі на людей, котрі вбрали на себе маску ворони. Великі, коноха-тенґу, вирізняються великим червоним носом та червоним обличчям. Вбрані у плащі, чорні капелюхи та штани, вони блукають горами, створюють камнепади, своїм віялом – пронизливі різкі холодні вітри. Деякі з них кочують горами, інші охороняють конкретну скелю.
В середині своєї спільноти мають ватажків, але більше ніхто на них не має впливу. Лише відлюдники ямабуші можуть спілкуватися з ними. Іншим людям варто було б остерігатися зустрічі з тенґу. Хіба що людина виявить особливу повагу і пошану, і тоді тенґу може навчити навіть чаклувати. Особливо “теплі” стосунки у тенґу з буддійськими ченцями. Деяких вони крадуть і доводять до божевілля, інших вводять в оману фальшивими зображеннями Будди. Більше того, люди вірили, що пихаті та горделиві буддійські священники ставали у майбутньому тенґу. Лісорубам також варто було приносити якесь частування для тенґу, аби не було проблем під час рубання дрів. В той же час ямабуші могли навіть переказувати від тенґу певні послання, котрі пишуться своїм письмом. Це могли бути якісь пророцтва або вибачення за спричинені незручності людям, на приклад, епідемії.
