雨鱒
アメマス
ПЕРЕКЛАД: біло-плямистий голець; дослівно «дощова форель»
АРЕАЛ: холодні струмки та озера, іноді виходять у море
РАЦІОН: м’ясоїдні, починаючи від дрібних риб і планктону до великих човнів
ОПИС:
Амемасу є японською назвою біло-плямистого гольця (Salvelinus leucomaenis leucomaenis), різновиду форелі, який водиться в Північно-Східній Азії. Вони є популярним об’єктом спортивної риболовлі, а також часто використовуються в галузі рибальства.
ПОВЕДІНКА:
Амемасу проводять більшу частину свого життя у воді, далеко від людей. Водяться здебільшого в холодних річках і струмках, але існують і морські підвиди. Найбільш розповсюджені на Хоккайдо, на півночі Хоншю та вздовж берегів Японського моря. Харчуються всім, що можуть з’їсти. Від планктону і комах, до невеликих риб і взагалі всього, що може поміститися в пащі. Йокай амемасу може досягати колосальних розмірів і займати всю площу озера. Ці гігантські амемасу можуть топити кораблі та човни, пожираючи душі людей, що там були. У фольклорі Айну є оповіді про дикі зграї гігантських амемасу, які викликають землетруси, аналогічно на решті території Японії вважають що гігантські соми викликають землетруси.
ВЗАЄМОДІЯ З ЛЮДЬМИ:
Амемасу може набувати людської подоби та пересуватися сушею. Зазвичай вони приймають вигляд молодих вродливих жінок, щоб спокушати чоловіків. В такому вигляді можна розпізнати амемасу за шкірою, що холодна на дотик і липка як у риби.
ЛЕГЕНДА:
Багато озер на Хоккайдо вважаються домівкою амемасу. За оповідями Айну ці амемасу вважаються божественними охоронцями своїх озер. В озері Машю живе амемасу розміром з кита. В озері Шікоцу живе амемасу настільки великий, що головою торкається одного берега озера, а хвостом – іншого.
Легенда з Мітобе, що в префектурі Вакаяма, розповідає про таємничий вир в глибокому ставку. Там жив гігантський амемасу. Щовесни він виходив на берег у подобі привабливої жінки, яка протягом 2-3 днів спокушала юнаків, після чого їх ніхто не бачив. Єдиним способом зрозуміти, що ця жінка насправді амемасу, був дотик, який дозволяв відчути що її шкіра холодна та липка. Одного разу баклан на полюванні пірнув до ставка, амемасу проковтнув його за раз і помер. Проте за деякий час тіло амемасу винесло течією на берег, і баклан вирвався назовні. На цьому місці побудували святиню за назвою Конпіра-сан, яка стоїть до сьогодні.
СПОРІДНЕННЯ:
Бакекуджіра, Акуйкакура, Нінґьо
