З покоління до покоління в родині японських імператорів переходять три речі: дзеркало, нефритова прикраса та меч. Вони зберігаються в трьох різних частинах країни. Меч Кусараґі потрапив до святилища Ацути (熱田神宮) в місті Наґоя. Власне меч і є головним божеством цього шінтоїстського комплексу, навколо котрого звели це святилище. В давні часи мечем володів принц Ямато Такеру. За легендою дорогою до столиці він зупинився в місцевості Ацута, котра належала йому. Там залишив священний меч дівчині на ім’я Міязу. Потім на її прохання принц вийшов подолати злого бога гори Ібукі, але зазнав поразки. Згодом принц продовжив свій шлях, але до столиці не доїхав, померши від тяжких поранень. Трапилося це в 113 році.
Певний час вдова принца тримала меч у себе вдома, але потім перенесла до святилища, закладеного, за джерелами, в тому ж таки 113 році. Таким чином малозначна місцевість перетворилася на ключову, адже меч був важливим символом влади. Коли Японія розкололася на північний та південний імператорський доми (період Намбокучьо), через Ацуту розпалилися цілі баталії, в котрих перемогли представники півночі. Після об’єднання до Ацути повернувся мир та спокій. Численні прочани та патрони не шкодували грошей на її утримання. Особливо відзначилися Тойотомі Хідейоші, Токуґава і Ода Нобунаґа. В 1876 році святилище визнали одним з канпей-тайшів (官幣大社), святинь державного значення. Комплекс кілька разів реставрувався, але під час бомбардувань в 1945 році багато споруд згоріло у пожежах. Головні будівлі реконструювали в 1955 році, а будинок скарбів Бункаден – в 1966 році.
Меч зберігається в окремій будівлі Каґураден, котрий є центром всієї святині. Хоча в часи правління імператора Тенжі (VII ст.) меч було викрадено і до цього часу не відомо, чи зберігається в святині оригінал, чи копія, виготовлена імператором Суджиною. Окрім меча в святині шануются п’ять великих богів Ацути: Аматерасу, Такехай Сусано-но Мікото, Ямато Такеру-но Мікото, Міясу Хіме та Інадане-но Мікото. Всі вони так чи інакше пов’язані з мечем, особливо Аматерасу, від котрої, власне, перші імператори і отримали три реліквії.
В будинку скарбів зберігається понад 4000 різноманітних реліквій, серед котрих 174 вважаються важливою культурною цінністю. Це і священний одяг, і маски Буґаку, і різні подарунки від меценатів, серед котрих є ціла колекція мечів, і різноманітні документи, і прості старовинні предмети побуту.
Окрім цих споруд в святині є брама та стіна Нобунаґа-бей, зведена коштом Оди Нобунаґи.
Найголовнішим святом є Рей Сай, котре проводять 5 червня. В цей день служителі несуть портативні скрині вздовж всіх підходів до святинь, а біля брам збираються 365 ліхтариків маківара. Для задоволення камі та йокаїв, котрі злітаються у великій кількості до святині, влаштовують покази дзюдо, фехтування ґеккен та кюдо (стрільби з лука). 5 травня відбувається фестиваль Шіньо-Тоґьо, коли переносну святиню несуть до Західної брами, де проводяться церемонії та молитви за здоров’я імператорського дому. 15 січня проводять іншу цікаву церемонію. Священник стріляє з лука в дерев’яний предмет чиґі. Загальна кількість церемоній та фестивалів – близько 70.
