На світанку 1 січня японці йдуть до храмів. В Токіо величезна кількість людей збирається у Святині Мейджі (明治神宮 – Мейджі Джінґу) – одному з головних храмів країни. Він присвячений шінтоїстським божествам імператору Мейджі (помер 1912 року) та його дружині імператриці Шьокен. Щоправда, самі імператор та імператриця тут не поховані, вони спочивають у Фушімі-момоямі на півдні Токіо. Після смерті імператора японський уряд в 1915 році вирішив вшанувати пам’ять імператора, і звести на його честь храм. Після пошуків та консультацій було обрано сад ірисів в Токіо біля парку Йойоґі, котрий любило відвідувати покійне подружжя. В тому ж році розпочали будівництво у традиційному стилі, з використанням кипарису та міді в якості матеріалу. Деревина надходила з Кісо в Наґано та з Тайваню, котрий тоді належав Японії. Інші матеріали приходили з різних префектур, включаючи навіть Карафуто, Корею, Квантунґ і Тайвань. Кошти збиралися по всій країні, адже проєкт набув національного значення. Загальна вартість склала 5 219 єн (нині це 26 млн доларів), але це лише чверть витрат, оскільки багато матеріалів надходили в якості подарунку, а на будівництві працювали добровольці. Садівничими роботами займалися юнацькі добровольчі загони з усіх префектур, вони висадили 365 різних видів дерев та кушів. Всі роботи тривали 5 років. Загальна площа зовнішнього саду склала 300 тисяч м², а разом з комплексом – 700 тисяч м².
Офіційно храм висвятили в 1920 році, але ще рік тривало завершення праць по оздобленню храму. Загалом всі роботи закінчилися в 1926 році. Святиню Мейджі призначили однією з канпей-тайшів (官幣大社), тобто святинь, що входять до першого рангу. Однак в квітні 1945 року під час нальоту американської авіації храм було зруйновано. Відновлювальні роботи тривали до 1958 року. Цей храм прийнято відвідувати політкам високого рівня та державним лідерам, котрі прибувають до Токіо з різними місіями. А напередодні Нового Року, як ми вже сказали, сюди збирається безліч токійців.
Вхід до храмового комплексу йде через міст Джінґу Баші. Сама святиня складається з двох основних областей: внутрішньої дільниці Наєн, в котрій є власне святиня та музей скарбів з предметами імператорського подружжя, та Гаєн – зовнішня дільниця, до котрої входить картинна галерея Мейджі з колекцією фресок – ілюстрацій подій з життя імператора та імператриці. Також до Гаєну належать національні стадіони та різноманітні спортивні споруди. Там же є Меморіальна зала Мейджі, котрий раніше використовувався для різних урядових зустрічей та обговорень. А сьогодні це місце для урочистих шінтоїстських весіль та конференцій.
Щороку в святині проводяться кілька фестивалів. Це можуть бути виставки квітів, каліграфії, різьби, бонсаю, ляльок тощо. Основне храмове свято – 3 листопада, в день народження імператора Мейджі.
