Якось двоє братів-рибалок Хінокуме Хаманарі та Такенарі 18 березня 628 року пішли на рибалку на річку Суміду. Закинули тенета, потягнули, і відчули, що зловили щось важке. Тягнули вони, тягнули, і витягнули статуетку бодхісатви Каннон. Сподобалася їм та статуетка, і понесли її додому. Про цю знахідку почув один багатий землевласник на ім’я Хаджі (або Томо Манака). Він вирішив, що ця статуетка стане гарною прикрасою для його храму. І відправив до рибалок сувій з палкою промовою, котрий його слуга зачитав. Брати так були вражені, що навернулися до буддизму і віддали статуетку. Бодхісатку Каннон помістили до того маленького храму, котрий згодом розрісся до комплекс Сенсо-джі в токійському районі Тайто.
Бодхісатва згодом приснився сину землевласника, і той почав вшановувати рибалок та батька як божеств. Через століття (1649 рік) Іємацу Токуґава звів святилише Асакусу (浅草神社). Старовинна святиня знаходиться нині в східній частині храму. В самому комплексі є монетний зал, зала для поклонінь та головна зала. Він вцілів під час бомбардувань 1945 року і нині вважається одним з найцікавіших туристичних споруд Токіо. Тут проводять ряд шінтоїстичних та буддистських фестивалів, серед котрих найвідоміший – Санджя-мацурі в кінці травня.
Фото надано Faid Eyren cosplay
