Рецензія на аніме «Безсмертна література / Aoi Bungaku Series»
Класика японської літератури (вона ж «Aoi Bungaku Series») – це адаптація 6-ти творів японських класиків, відповідно аніме склдаається з 6-ти арок:
арка Перша – «Сповідь неповноцінної людини» (за одноіменним твором Осами Дадзая) – розповідь, що розтягнулась аж на 4 серії і розповідає про моральні страждання людини, що ставала все більш відлюдькуватою і любила заглиблюватись в свої думки, намагаючись зрозуміти, що таке «людяність»…
(Мені ця арка видалась найнецікавішою з усіх, тому сміливо раджу пропустити це творіння режисера Моріо Асаки та сценариста Сатосі Судзукі, якщо Ви, звісно, не палкий їх прихильник)
арка Друга – «Під тінню розквітлих сакур» (за твором Сакагуті Анго) – двосерійна розповідь про розбійника, що викрав з-під вінця молоду жінку і яка згодом згубила його…
(А ось ця арка мені сподобалась перш за все чудовою роботою художників, про сюжет розповісти без спойлерів не вдасться, але скажу відверто – Вам не буде нудно дивитись цю арку режисера Тецуро Аракі та сценариста Кен Ідзука)
арка Третя – «Серце» (за твором Нацуме Сосекі) – арка в якій режисер Сігеюкі Мія та сценарист Міка Абе виклались на повну створивши дві серії, що розповідають історію про монаха, якого запросив жити в орендованій у вдови квартирі його друг дитинства. Цей монах закохується в дочку хазяйки квартири і з цієї причини виникає конфлікт… Ця історія розказана двічі, але в першій серії – з точки зору друга, в другій – з точки зору монаха.
(Як на мене цей хід виявився дуже вдалим і залишає по собі дуеж дивне враження, що насправді ми бачимо все тільки зі своюї точки зору і поставити себе на місце іншого іноді виявляється майже неможливим)
арка Четверта – «Біжи Мелосе!» (знову за твором Осами Дадзая) – двосерійна арка, що показує історію драматурга, який пише п\’єсу на основі давньої грецької казки про Мелоса (Мелос мав дістатися в сусіднє місто залишивши в заручники свого ліпшого друга і якщо б він не встиг дістатися того міста і повернутись, то б його друг помер замість Мелоса) і переживає подібні спогади відносно свого друга дитинства…
(Як на мене ця арка є найемоційнійшою з усіх, під час перегляду мені іноді аж дух перехоплювало від переживання… Так що варто сказати арігато режисеру Ресюке Накаморе та сценаристу Суміно Кавасіма за чудову аніме адаптацію 🙂 )
арка П\’ята – «Павутинка» (за твором Акутагава Рюносуке) – односерійна розповідь про Кандату – найжорстокішого розбійника, що був схоплений і страчений. За свої гріхи він потрапив в пекло, але отримав шанс вибратись з нього за те що одного разу він пощадив маленького павучка…
(Мені ця арка сподобалась найбільше перш за все за чудовий сюжет і чудову роботу сейю)
арка Шоста – «Пекельні муки» (знову за твором Акутагава Рюносуке) – односерійна арка про придворного художника, якому було наказано намалювати пекло, в якому були б усі муки людські…
(Як на мене ця арка найнеоднозначніша з усіх, тому що описує те саме ж королівство яке було в попередній арці і здавалось просто ідеальним місцем, але не виявляється не все так просто…)
Автор:
Someone else
