SiM – королі японського нью-металу

Якщо ви дивилися Лють Бахамута, то ймовірно  зафанатіли від опенінґів цього аніме. Або принаймні ніколи не скіпували. Тоді познайомтеся із гуртом, які створили легендарну пісню для Genesis та перший опенінґ Virgin Soul. Перша має гарний ритм, так і хочеться заспівати його разом із вокалістами. Друга особисто мені спочатку не дуже сподобалася, але у поєднанні із візуальним рядом – неймовірно атмосферна цукерочка і якщо не пропускати то і пісня стає рідною для вух.

Одразу ж маленьке розчарування. Окрім Бахамута SiM не співали більше в жодних аніме. Сподіваюся поки що.

Зараз назва назва гурту – це абревіатура старої назви і першого альбому  – Silence iz Mine (і можливо краще гуглити так, а то “просту” назву ви отримаєте інфу що таке сім-карта). Мабуть це буде чергова історія про компанію талановитих і сміливих друзів із одного міста, які зібралися разом, щоб підкорити світ своєю божевільною, не для всіх творчістю та зрештою тих, кому ця творчість близька серцю виявилося достатньо, аби зробити хлопців мегапопулярними. Все почалося у Канаґаві, в районі Шьонан. Успіх ніколи не приходить одразу, тому 4 роки з 2004-го гурт був на початковому етапі, шукав свій стиль. Деякі учасники покинули, деякі додалися і  зрештою незадовго після виходу першого студійного альбому сформувався актуальний склад:

  • MAH (Манабу Таніґучі) – вокал
  • SHOW-HATE (Масахіра Ііда) – гітара, клавішні, бек-вокал
  • SiN (Shinya Shinohara) – бас-гітара, бек-вокал
  • GODRi (Yuya Taniguchi) – барабани, бек-вокал

До речі, про стиль. Це альтернативний рок, пост-хардкор, хеві-метал, нью-метал, панк-рок, реґі, ска, електроніка. Як ви зрозуміли, така велика кількість приписаних жанрів може свідчити лише одне: експерименти. На мою думку це дуже круто. Виконавці,  які дбають про те, щоб не бути однаковими у всіх піснях та намагаються постійно розвиватися – на ціну золота. У SiM є свій стиль, та музиканти стараються шукати нові шляхи, не бояться дивувати фанатів нетиповими, навіть божевільними мотивами. Одночасно із великою кількістю металу багато пісень SiM  спокійно мелодійні, або ще краще – балансують між цими двома мотивами із різною величиною контрасту. А інколи дуже навіть джазові. І завжди дозволяють відпочити морально, виплеснути якомога більше емоцій разом із музикою.

Велику увагу музиканти приділяють своїм кліпам. Як бренд більшість відео розповідають історії на рівні професійних короткометражних фільмів. Лірика, як у багатьох інших рок-виконавців, зазвичай бунтарська, з агресивними нотами, але фанати не припиняють говорити про глибокий зміст та сильну життєву позицію віршів. Пошукати переклади японських куплетів пісень буде важкувато, але на щастя гурт часто співає англійською. Мені сподобалися рядки із Existence  “Навіть коли ця ніч закінчиться, нічого не зміниться. Але я знаю, що я єдиний, хто може мене врятувати…”, або із Let it End: “Мені не треба, щоб ти мене розумів, це так само як ти не можеш змінити свою батьківщину…”.

А ще SiM обирають красиві назви альбомів та міні-альбомів:

Silence iz Mine (2008)

SEEDS OF HOPE (2011)

PANDORA (2013)

THE BEAUTiFUL PEOPLE (2016)

LIVING IN PAiN (2010)

LiFE and DEATH (2012)

i AGAINST i (2014)

Мій висновок – для поціновувачів сміливих гуртів та японської музики, SiM – саме те, що треба.

P.S. Також гурт співав для ігор Ryū ga Gotoku: Kiwami 2, Mobile Suit Gundam Extreme Vs Maxi Boost ON, Crows: BURNING EDGE. Але навряд чи я колись до них доберуся, просто чекатиму коли з’явиться нове аніме для якого підходитиме стиль SiM. Впевнена, це буде бомбезно.