В одній країні у середні віки жила собі дівчинка на ім’я Ніея. В неї померли батьки, і тому через горе вона закривалася від усього світу. Єдиним другом у дівчини була лялька на ім’я Коко, котру подарував їй тато. Коко створив чарівник, і тому вона мала певні магічні властивості. Вся справа в тому, що лялька могла перетворювати на певний час на людину і співати. Разом із ляльками-помічницями вона почала створювати чудову музику, котра приносила людям відчуття щастя. Слава про нові мелодії дійшла до імператора: всі герцоги і барони тільки те й робили, що цитували слова з пісень. Це зацікавило монарха, і він запросив чарівних ляльок до свого палацу….
Час захопив Коко та її помічниць, і на довгий час вони зникли з поля зору. Аж поки магія не звільнила їх з небуття, і у 2012 році вони не повернулися. І чарівні пісні та мелодії знову зазвучали у світі. На разі ляльок три: Коко – вокалістка та піаністка, Віл – скрипаль та скрипалька Робін. Назвалися вони “Die Milch”, оскільки Коко сподобалося, як це звучить, а також вона дуже любить молочні продукти: “Молоко може стати різними солодощами”. Перша пісня, з котрою гурт виступив на живо була “Rosaria” на каналі ChukyoTV ще у 2011 році. Наступного, саме тоді, коли проголосили поверення із небуття, вийшов перший альбом “Metronom”.
Увага публіки одразу ж була прикута до нового гурту. По-перше, від самого початку Коко та компанія взяли на озброєння естетику готичних лоліт. По друге, музика хоч і ставала в ряд з подібними за стилістикою гуртами, все ж наші герої не цуралися класики. В мережі легко знайти обробки та виконання класичних та сучасних мотивів, таких як “Фантазія Кармен” Ваксмана, “Прелюдія” Фріца Крейслера та інші. Die Milch почали запрошувати на європейські фестивалі, де така музика і досі має великий попит. Так, у 2012 році вони відвідали “Fete de la Musique” у Франції, наступного – “Bodaiju Matsuri” у Празі, “Austen&the Abbey” та “Milk Tea Day” в Сполученому Королівстві, і там же ”Hyper Japan” (2015). Охоче повернулися до Парижу, аби виступити у Kawaii cafe. При цьому не варто забувати про японські події та фестивалі, інформацію про котрі ви не знайдете на офіційному сайті. На сцені, особливо під час ранніх виступів дівчата (Коко та Робін) поводили себе немов ляльки, відповідно добираючи музику.
“Для мене природно поєднувати музику та моду, аби зробити естетичне відображення ще більш переконливим”, – ділиться своїми думками Коко. Дівчині страшенно подобається мандрувати Європою, адже обраний для гурту візуальний стиль походить власне з Європи. Водночас дівчина переймається долею стилю в Японії, вважаючи, що стиль поступово занепадає через застій в економіці.
Другий альбом “Imperial” виходить аж 2015 року, а третій “Sinfonia” – 2018.
