Якщо ви вчилися у КПІ або прогулювалися університетським парком, то могли бачити незвично вдягнену дівчину. Це – Наталі Візінтіні. Її ім’я має бути добре відомим для тих, хто хоч якось цікавиться київськими готичними лолітами. Спершу ми хотіли зробити якийсь невеликий допис про Наталі на кшталт tokyofashion, але після розмови вирішили опублікувати інтерв’ю цілком, оскільки вона була дуже цікавою та насиченою.
Чому лоліта, чому вибрали для себе саме цей напрям і стиль і коли це трапилось? Як оточуючі сприймали Ваше захоплення?
В школі я захоплювалася рок-музикою та готичним стилем, одного разу прочитала про японську готику, Ману з Malice Mizer і вперше побачила готичних лоліт у платтях бренду Moi meme Moitie. Це було прекрасно, але видавалось тоді неможливим – збираючи гардероб на вітчизняних неформальних барахолках, я уявити собі не могла, як це замовити і скільки це може коштувати. Все змінилося у жовтні 2013 – переїхавши до Києва для навчання, я вперше відвідала фестиваль Отобе і побачила там справжніх живих лоліт! Їх образи були деталізованими і складними, а разом вони виглядали як химерний сад. Потім, під час прогулянок містом, я думала, що цій старовинній архітектурі більше відповідає пишна сукня, ніж шкіра та ланцюги. Так що, можна сказати, мене надихнув Київ. Стиль припав до душі і моїм батькам, як щось більш доросле. В цілому оточуючим лоліта дуже подобається – я отримувала багато компліментів і зустрічала до себе тільки позитивний інтерес – навіть у викладачів у вузі.
Яким був перший образ, яких брендів і чому саме такий?
У мене були образи з лолітними сукнями ще у 2012 – але це були скоріш натхненні стилем, ніж дійсно канонічні образи. Навесні 2014 я впритул підійшла до оновлення гардеробу, пройшлась інтернет-магазинами і закохалася у дві сукні, які і дотепер залишились моїм ідеалом – Merry Making in the Ghost Town і Forest Of Pipe Organ. Жодного не вийшло придбати одразу, але це були дороговказівні зірки. Натомість вийшло зробити велике замовлення на таобао з трьох суконь, трьох блузок, сумок, взуття, колгот і хеддресів. А потім… на сайті Moitie був розпродаж, і я придбала своє перше японське бурандо! На всі ці придбання пішли літні канікули, проте з нового навчального року я стала носити тільки лоліту. Ось що називається “змінився за літо”! 😀 А перший образ “на вихід” я зібрала на Отобе 2014. Це була спідниця від Moitie з принтом на музичну тему, білий фрак, циліндр. І справжня скрипка, котру я навмисне пофарбувала у синій колір. Це символічно, оскільки Moitie був першим брендом, про який я дізналася і яким захоплювалася. Образ зустріли прекрасно, він навіть зайняв перше місце, чому я була дуже радісна.
Як розвивався Ваш стиль? На чому акцентували увагу?
Мені здається, я просто купувала сукні, які мені подобалися. Спочатку це були в основному сукні з принтами – троянди, хрести, зірки – всяке таке. Мені хотілося, аби кожний образ, навіть просто на навчання, був якомога більш цікавим та гармонічним. Для цього шукала відповідні аксесуари, квіти і банти різних кольорів, колготи з принтами – такого повно у китайських магазинах. Потім стала аналізувати образи улюблених лоліт, їх незвичайні вирішення. Мене завжди штормило між любов’ю до яскравих принтів і лаконічними чорно-білими аутфітами, і я то розпродавала все, то купувала знову. Самими багатими на різноманітні образи були 2015-2016 роки. До осені 2016 я пішла більш у готичний стиль, хоча бувають винятки.
Photo by lacroix
Які улюблені бренди? Що саме в них подобається?
Це дуже просте питання, їх всього два. Moi-meme-Moitie – сама елегантність і готика. Дуже дорогі і якісні матеріали, лаконічні дизайни. Кольори – чорний та білий, благородний синій та винний. Для мене це виглядає як досконалість.
Alice and the Pirates викрали моє сердушко своїми казковими принтами. Хеллоуїнські і вампірські колекції, піратскі та релігійні принти – ах, це кохання! Я можу розглядати їх вічно, але носити їх також дуже зручно. Зараз мій гардероб – більш ніж на половину сукні від AatP.
Чи шиєте самі? Якщо так, напишіть трохи про це.
Нажаль, ні. Тільки щось відремонтувати можу, а з нуля навіть не намагалася.
Чи пробували свої сили у косплеї?
Серйозно – ні. Я інколи роблю закоси на улюблених персонажів: Доктор Хто, Спок, Моцарт, Сальєрі чи Алоізія з рок-опери… але це для душі і не більше. Збирати речі для оригінальних нових образів подобається більше.
Чи впливають на формування ваших образів книги та музика, фільми?
Мене неймовірно надихає творчість груп Lareine, Versailles і Malice Mizer. Фільми – всі у Тіма Бертона, Інтерв’ю з вампіром, Марія-Антуанетта і ще не мало. Мюзікли – я вже згадувала Mozart Opera Rock, ще Elisabeth, Notre-Dame de Paris, Tanz der Vampire. А книги – про піратів, історичні романи або історії про вампірів.
У Вашому інстаграмі ми бачили багато фото з мандрів. Ви полюбляєте мандрувати? Як почуваєте себе в образі у середньовічних містах?
Більше за все на світі! І обов’язково в лоліті. Я роблю нариси ще вдома, в залежності від того, яке місце або музей збираюся відвідати. Так виходять дуже атмосферні фото – наприклад, на даху Міланського собору чи на Карловому мості в Празі… Я люблю відповідати місцю, почуваю себе дуже комфортно.
Які плани на майбутнє? Чи є омріяні образи?
В цьому році планую вперше відвідати європейські лолітні заходи і навіть зустріти головного натхненника мого стилю і дизайнера Moitie – Ману! В стилі постійно шукаю себе. З останніх придбань – жакети під старовину, великі вінтажні капелюхи. Зараз хочеться лише такого стилю, більш готичного та дорослого.
Photo by Domenico Durastante
Ми чули, що ви є редактором міжнародної спільноти лоліт. Як стали? Чи важко? Які пріоритети у спільноти?
Я підтримала Мілу з її ідеєю нової площадки для лоліт, з акцентом на спілкування та швидкий обмін інформацією. Лайфблог – досить жива спільнота, і кожний може зробити свій внесок. Нам важлива підтримка дружньої атмосфери, і будь-які спроби образ або дурних зауважень миттєво присікаються. Одні вважають, що це утопічно і проти свободи слова – але я думаю, люди повинні уміти коректно висловлювати свою думку, або залишити її при собі, якщо не просять. У спільноті кожний може отримати пораду або поділитися образом, придбанням або розповіддю з фотографіями.
Інтерв’ю провів та підготував: Nekonosan
