[UA] Niucon IX

Вже почався вересень, температура почала спадати, і то найкращий час, аби представити вам наш звіт з фестивалю Niucon. Саме на ньому вперше в “реалі” зустрілися автори ряду наших фестивальних оглядів (Wolf, або Ян, i Neko, або Богдан), і з цього приводу зробили одне спільне фото з колекції Яна. Тим більше, що на цей раз ми працювали по новій схемі: один оцінює фест в якості медіа, а другий – в якості звичайного відвідувача. Відбувався фестваль в будинках Природничого Університету у Вроцлаві, з п’ятниці і до неділі.

Повертаємося до Вроцлава, де перший з наших агентів, Wolf, приїхав на вокзал в п’ятничний вечір. І хоча дорога виявилася не простою, а погода досить капризною, вийшло поселитися до готелю, пройтися містом, а потім потестувати систему продажу вхідних квитків та акредитації.

І тут з’явився перший мінус фестивалю. Після півгодинного стояння в Чергоконі виявилося, що Ніукон не продає вхідних квитків на три дні, лише на поточний (але акредитує вхідні квитки, придбані попередньо через інтернет). Довелося зі смутком полишити терен фестивалю, аби наступного дня прийти і досить швидко потрапити на акредитацію. Але навіть в п’ятницю ближче до вечора на фестивалі зібралася велика кількість косплеєрів, діяли всі пункти художників та продавців.

Варто відмітити, що розташування фесту було пострілом в десятку. Грюнвальдська площа (або рондо, бо має круглу форму) – це ключовий транспортний вузол міста. Від університету рукою подати до торгового центру і одночасно можна дістатися до будь-якої частини міста. Любителі ходити пішки могли прогулятися парком, або доповзти до старої частини міста.

Завдяки мережі ресторанів Burger King відвідувачі фестивалю могли отримати «-15%», варто лише показати вхідний квиток. Пан Wolf охоче скористався з пропозиції, тим більш, що ресторани рекламував та предствляв досить апетитний бургер. Втім, не тільки ми полювали на нього…

Суботнім ранком Wolf-у вдалося увійти на терени фестивалю, а трохи пізніше прибув Neko. Організатори дали можливість самостійно добрати собі шнурок до бейджика. Там же видали мапу з програмкою-планом заходів. Сама мапка була трохи заплутаною, і потрібно було витратити досить багато часу, аби розібратися у всіх закутках двох окремих будинків (торік відвідувачам залишили внутрішній перехід, і ситуація виглядала ще більш заплутанішою). Лекцій було досить багато, як на величину такого фестивалю – справжній Лекціон! Тут можна було знайти все. Зустрічі з цікавими особистостями і представниками фірм, конкурси, тренінги, конкурси загадок або зустрічі якогось окремого підфандому. Все це відбувалося в чотирнадцяти різних кімнатах. Найцікавіші лекції проходили не тільки в суботу, але і в нелілю. До останньої години (а закривали двері о 14:00) можна було прийняти активну участь в дискусії навколо того, як не можна проводити лекції та тренінги.

Трохи “пополювавши” на гарнюніх косплеєрів, ми пішли на лекцію на тему бойових мистецтв в аніме, і потрапили на саме завершення оповіді про двох боксерах-протагоністах, а потім почули про Keijo та про аніме про жіночий реслінг. Лекція досить цікава, але лектори мали дещо однобоке ставлення до героїв своїх оповідань.

Брали участь в Телетурнірі Трьохмагічним, присвяченому Хлопчику-котрий-вижив, або просто Гаррі Поттеру. Турнір виявився досить кумедним через дотепні коментарі учасників, кількість котрих здивувала самих ведучих. Нажаль, не вийшло нам зайняти жодного місця. Турнір був настільки цікавим, що продовжився в іншому місці, коли вийшов час, відведений організаторами. Все заради задоволення учасників фесту, а хіба це не найважливіше?

В залі Nintendo (245C) відвідали турнір з карткової гри Pokemon TCG Standard, організований Aqua. Зібралося з десяток людей, тому було досить весело. Нажаль, через напружений графік, зробили тільки пару фоточок на початку турніру. То ж нам залишалося лише побажати учасником гри удачі.

Взагалі, на Ніуконі було досить багато традиційних розваг: настільні ігри, два Dance Dance Revolution. На одному з поверхів у вестибюлі зробили імпровізовану фотостулію, де професійні та починаючі фотографи могли безкоштовно вправлятися з моделями (а ті так само безкоштовно мати фоточки). Всього навсього звичайний фон з підсвітленням.

В будинку акредитації на першому поверсі широкою “вулицею” шла Алея Художників, котрі продавали прінти, арти, комікси, наклейки, футболки та іншу свою продукцію в дуже приємних цінах. Ян вирішив зробити собі Артбук, в котрим зібрав би підписи всіх художників. Не варто писати, що кожний з них охоче розписався, а багато додали якісь невеличкі малюночки. Відокремлення художників від продавців стало гарною ідеєю, оскільки на інших фестах їх столики часто сиротливо губляться поміж стендами з манґою, чашками, кігурумі, альпаками, коробками з фігурками та іншим типовим конвентовим крамом. Завдяки цьому художники мали не тільки більше місця, але і більш творчу атмосферу.

Продавці розмістилися в другому будинку. Кожний міг знайти не тільки вищезгаданий товар, але і значки (в одному місці до двох додавали маленький подаруночок), футболки, маски, перуки. А поміж ними стояв автомат з солодощами  Pocky! Він викликав велику увагу до себе, досить простий в керуванні.

Другим, що ми хотіли б відмітити, був столик з хенд-мейдовими плюшовими іграшками. Компактні, гарні, естетично приємні і не сильно випотрошують гаманця. За розмірами були щось середнім між стандартною іграшкою на поличці та брелоком. Ян не втримався [~nya ^.^].

Ну, а Неконосан, хоч і мав відпустку, не дуже-то розкошелювався, скоріш приглядався до гарнюніх DAL (на цей раз Сіель у чарівному платтячку). В той раз пластикова няша залишилася на своєму місці. Ляльки дешевих брендів щойно виходять на ринок, то ж з часом їх буде більше, і ще матимемо нагоду поповнити свою колекцію. А зараз, навіть попри ціни (500-600 злотих, в гривнях множте десь на 7.8), знайшлася одна душечка, котра придбала собі отого Сіеля на подарунок.

На вищих поверхах другого будинку можна знайти паперово-картонних покемонів, котрих можна було зустріти на Пирконі. З тих часів кількість покемонів збільшилася, а поряд з ними з’явився отакий краб. Куточок косплеєра (де кожний міг собі придбати перуку або різні аксесуари). Нажаль, він не відрізнявся різноманіттям, і починаючий косплеєр не міг собі придбати щось більше, ніж вищезгаданий крам. Поряд кімната організаторів з фестивальовим магазинчиком та польова кухня з корейськими стравами. У фестивальовому магазинчику приймали спеціальну Ніуконову валюту, котру можна було виграти в турнірах, конкурсах. За це видавали манґи, чашки і навіть швейні машинки.

І тут зупинимося на двох конкурсах. На Ніуконі впровадили щось на зразок 12 праць учасника конвенту. Їх можна розділити на два типи:

– фотознахідка – треба зробити пару або кілька фото на певну тему, в первшому місці з певною особою (наприклад, спіймати в об’єктив журналістів NyaNyan);

– Questguy – треба було виконати певне завдання від містера Знаку виклику, нажаль не дуже простих, та й не мали ми, як медіа, на то часу. Така доля.

Так підходимо до базової та головної теми фестивалю, його кредо – “Античність”. Ми чекали від фесту більшого натиску на міфологію: як в лекціях, так і оформленні. Але ми не відчули того, перебуваючи на теренах конвенту, заглянувши в самі потаємні закутки. Хіба що в оформленні мапки та в промоційних матеріалах на сторнці. Навіть зали не назвали згідно з тематики, що було б досить логічним. Навіть вищезгаданий Questguy міг би обрати більш міфологічну тематику. Шкода.

Хіба що один столик під будинком B переносив нас в раннє середньовіччя, коли ріками та морями плавали вікінги, а під священними дубами жерці палили жертовні багаття своїм богам. Набір товарів трохи нагадав нам скансен в Біскупіні (центральна частина Польші, околиці Гнєзна). Власне, тут зустрілися зі дуже няшними домашніми улюбленцями: двома котиками та дуже приязним песиком. Таке на фестивалях бачимо вперше.

Найважливішим пунктом програми кожного фестивалю є конкурс косплею. Ніуком мав в цьому році свої родзинки. Перше – то Нанамі і Шакал – ми не чули кращого проведення коркусу. Вигляділо то як професійний стенд-ап, оскільки ведучі дуже легко уловлювали ситуативні моменти і обговорювали їх. Головною темою, як і рік тому, виявилася фретка Шакала. Цьогоріч нам показали навіть фото звірятка. Сам конкурс запам’ятався перш за все виступами юніорів 6-12 років. Дітлахи почувалися на сцені так, немов би тут народилися. І було дуже мило зі сторони оргів, коли вони отримали відзнаки. Головні ж нагороди дістали дві пречудові принцеси (чи то з Діснею, чи то зі світу Барбі). Цих дівчат ми пам’ятаємо ще по Пиркону в Познані. Вцілому виступи були на диво конкуренційними та цікавими і викликали бурю емоцій: від сліз до сміху. А що Neko сидів під самою сценою, то вдалося зробити щось з пару сотень фото.

На жаль, якщо хтось розраховував на великий фестиваль, то міг би здивуватися. Справді, поза великим асортиментом лекцій, ви б відчули, що він є не таким вже великим. Особливо в порівнянні з минулорічним. Чи тому сприяло розташування кімнат, так що більшість учасників було просто не видно… Бракувало також пару ключових пунктів, котрі притягували б всіх учасників. Конкурс косплею та Cover Music Festiwal відбувалися для обмеженого грона людей з огляду на кількість місць в залі. Звідти випливає наступна проблема: ціна квитку. Субоній квиток коштував 40 злотих, але на конкурси могли потрапити лише медіа та особи, що зарезервували собі місце під час купівлі квитку в інтернеті. Інші теж мали можливість увійти, варто було лише прийти до клубу і постояти в черзі. Але про це знали далеко не всі, то ж залишилися вільні місця. Хоч не так багато, як минулого року.

Взагалі, було видно, що акумулятори організаторів майже на нулі, і фести їх обтяжують. Це не завадило команді зробити цілком пристойне Свято Аніме і Манґи.

Попри мінуси ми знайшли і плюси:

Головним плюсом були конкурси косплею та каверів. Як вже писали, веселі ведучі, жарти рятували навіть посередні виступи. Відзнаки дістали і наймолодші учасники. Це може заохотити дітей до подальшої праці та покращення своїх навичок та умінь та надихне до праці над новими персонажами.

Другий – Алея Художників. Зазвичай вони губляться сереж торговців. Зібрані в одному місці, вони мали більше простору для творчості.

Третій – багатство конкурсів та лекцій на кожний день фесту.

Четвертий – трохи дивний – фестивальні звірі. Коти та мегапозитивний собака манили до себе учасників.

П’ятий – вигідне розташування. Одна з найкращих, які можна собі придумати (Ян). Краще тільки Копернікон – прямо на Старому Місті (Неконосан). Близько розташовані торгові центри, гарні сквери та парки, котрі стануть в нагоді у фотосесіях.

Шостий – фестивальна гра. Хоч бракувало більшого відчуття самої гри, але сама задумка була цікавою.

На самому кінці хочемо подякувати Aqua за підтримку і допомогу в отриманні медіа-акредитації, Нанамі за милу та приємну розмову наприкінці конвенту в нелілю, косплеєрам за позування і всій екіпі організаторів за фестиваль Niucon IX. Він нам запам’ятається і надовго залишиться в наших серцях.

 Звіт підготували Wolf і Nekonosan