Тримісто не може похвалитися великою активністю анімешних фестивалів, попри велику кількість населення. І тому кожна велика подія притягує до себе не лише місцеве ком’юніті, але і фанів зі всієї Польщі. Remcon – відносно молодий польський фест, котрий виник незадовго до початку пандемії, зумів її пережити та отримати схвалення від багатьох поціновувачів фестивалів. Його назву запозичили у Рем, однієї з головних героїнь аніме Re:Zero, вона ж була маскотом того першого фесту в 2018 році. Що ж, надійшов час і нам відвідати цей фест. Вже напередодні організатори відчули велику зацікавленість фестивалем. Квитки розпродавалися дуже швидко, а кількість людей зростала настільки, що вони вирішили обмежитися лише онлайн продажом. Отже, якщо ви не подбали завчасно про вхід на фестиваль, дістатися в середину було не можливо.
Творці Ремкону вирішили проводити Ремкон у цілодобовому форматі, але почати запускати гостей у п’ятницю о 6 вечора, а закінчити фест о 10 ранку в неділю. Тому фактично фест ставав дводенним, оскільки для більшості тих не мало сенсу приїжджати в неділю на пару годин. Проходив фест на теренах початкової школи №31 в місті Гдиня. Це доволі великий і розлогий будинок з кількома крилами, при чому верхні поверхи не з’єднані між собою, і до них ведуть окремі сходи. В кінці довжелезного коридора є доволі простора зала-амфітеатр, надзвичайно зручна для різноманітних показів. Для кращого орієнтування в різних місцях розвісили мапи будівлі, на них зазначали – де саме ви є, біля якого крила і що саме можна було знайти на вищих поверхах. І навіть попри це потрібний був певний час, аби зорієнтуватися і навчитися ходити без підглядання в ці мапки.
В п’ятницю ввечері перед дверима очікувалася велика черга, чиє перебування під відкритим небом значно б ускладнювали погодні умови. Однак вже після відкриття жодна людина не мерзла на вулиці. Всіх змогли розмістити перед акредитацією в цокольному поверсі. Акредитація відбувалася максимально швидко, і в черзі стояли максимально годину під час найбільшого напливу учасників. Куртки та інші речі залишали в шатні. За ними ніхто не спостерігав, однак жодної крадіжки так і не сталося. Медіа, VIP, продавці на ярмарку та числений обслуговуючий персонал мали свої кімнати, де вони могли переночувати або ж просто скласти свої речі.
До речі, щодо VIP. Їх розділили на дві категорії – звичайних за 99 злотих та VIP+ за 160. Обидві категорії отримали можливість швидкої акредитації без черги, футболку, значок та чашку. При чому один з наших знайомих отримав чашку з перевернутим принтом. Але VIP+ додатково мали можливість переночувати на ліжках в окремій кімнаті а також трьохразове харчування. Кажуть, ніхто не нарікав.
Поки перші відвідувачі наповнювали школу, в коридорах розставлявся ярмарок. Він заповнив всі можливі закутки на першому поверсі. Вже в перші години ви могли придбати як типово-анімешну продукцію: плакати, чашки, килимки для мишки, фігурки, числені стікери з артами, так і біжутерію, котрої тут точно не бракувало. Декілька видавництв та авторів продавали книжки на тему японської культури, історії, аніме. Майстри представляли свої оригінальні плюшеві іграшки. Іноді ви навіть відчували дежавю, ніби потрапили на Варшавський ярмарок фантастики – настільки пересікалися товари. Єдине, чого суттєво бракувало – це видавців манґи, що було доволі дивним як для аніме-фесту.
Два стенди, однак, так і не влізли на перший поверх– це інформаційні пункти від знаних польських фестивалів Animatsuri та Hikari. На них ви могли дізнатися більше про майбутні фестивалі, прийняти участь у конкурсах та виграти мерч. Що цікаво, сам Remcon свого стенду з мерчем не поставив і не продавав його деінде.
На іншому кінці розмістився блок з їжею. На підвищенні від п’ятниці можна було придбати різноманітну азіатську їжу, а між іншим і рамен, рисові страви, смачні тайякі та мочі. Поряд розмістилося популярне Bubble Tea, до котрого не бракувало відвідувачів. В суботу навпроти розгорнули стенд з кукурудзяними пластівцями та цукровою ватою. Уважний відвідувач знайшов би багато східних солодощів на парочці стендів. На тих же, хто відважувався вийти за межі будинку в дощ чи сніг, чекало добре знане любителям фестів Yaki Kingu зі своїми раменами та онігірі.
Однак, з онігірі виявилися певні проблеми – через застарілу проводку будівлі електромережа не витримувала навантаження, і Yaki Kingu в котрийсь момент не могли більше готувати рис. Більше того, збоїла і апаратура під час виступів, що трохи псувало все враження. В ході фесту проявилася ще одна проблема – через великий наплив людей почав гальмувати інтернет в телефонах.
Від 20 години відкрилися всі зали, де проходили лекції та музичні розваги. На перший погляд програма фестивалю не робила якогось великого враження – вона була скоріш , однак були пару пунктів, котрі притягали підвищену кількість учасників. Так, наприклад, якщо ви запізнилися на лекцію «Сrossdressing, wakashū i inne femboye niestworzone», то вам довелося б стояти прямо біля дверей. А мова там йшла про японські традиції перевбирання в одяг іншої статі. На інших лекціях було доволі вільно. На парочці поверхів облаштували великий музичний блок, де всі танцювали, грали в музичні ігри та автомати, тут не бракувало черг, а часом навіть очікуючі починали масово підтанцьовувати тим, хто дочекався своєї черги. На цокольному поверсі та в одному з бічних крил кожний бажаючий міг пограти в різноманітні настільні ігри. Для азійських традиційних настолок виділили окрему кімнату, там господарювали традиційні для аніме-фестів представники краківського клубу. А от справжнім відкриттям стала гра Grimdark Future.
Особливою увагою користувалася зала «MXTX VILLAGE», присвячена творам Мосян Тунсю: «Майстер демонічного культу», «Благословення небожителів» та «Система «Врятуй себе сам» для головного лиходія». Ціла група косплеєрів облаштували кілька столів, де кожний міг взяти участь в різноманітних конкурсах та виграти невеликий приз. Аби його отримати, треба було зібрати певну кількість печаток за виконані завдрання – все як на японських фестах. Зіграти в кості з Хуа Ченом, відповісти на 2 з 3 питань у вікторині, зробити фото в китайському антуражі чи отримати віщування (двома з трьох способів). Творці ставилися надзвичайно доброзичливо до своїх відвідувачів і охоче позували для фотографів.
Так само охоче позували численні косплеєри, котрі наповнили всі коридори будівлі. Через негоду вони всі знаходилися в межах будівлі, то ж кожний міг зробити собі фото з улюбленого фандому. Безумовно, найбільше зустрічалися персонажі з Ґеншіна, але вони не домінували. Коридорами ходили представники різноманітних фандомів: групки із «Зоряних воєн» грізно поблискували мечами, не залишалися без уваги популярні аніме «Людина-бензопила» та «Nier:Automata». Тут і там кружляли і взагалі малознані персонажі. А поміж ними – кілька представниць поморського ком’юніті lolita fashion. Вони гуртувалися в основному навколо «нарвалового» стенду з біжутерією.
Ну, і Love Live, як же без нього. Цей фандом вже кілька років має в Польщі свою армію фанів, а також кілька танцювальних гуртів, два з котрих виступали на сцені. Спершу об 12 годині в суботу – Blooming, а о 15 – більш відомі Milky Way Heroes втілилися в персонажів одного з останніх аніме-серіалів франшизи «Love Live! Superstar!!». Обидва виступи користувалися надзвичайною популярністю у відвідувачів. Не те щоб коридори ставали порожніми, але трошки просторішими. Так само багато глядачів прийшло подивитися на спів даберів з гурту NanoKarrin.
І ось, задовго до визначеної години перед дверима гімнастичної зали почали шикуватися всі бажаючі потрапити на конкурс косплею. В Польщі – як знають наші читачі – це мало не кульмінація фестивалю, і привертає увагу більшої частини відвідувачів. Їх почали запускати десь після 19 години, і люди доволі швидко заповнили всі можливі місця. І ось конкурс розпочався. В цьому році його вели Grażka і Sylvia, а оцінювати виступи малося шановне журі. До нього запросили: Сzestterfield (в образі Jolyne Cujoh з JoJo’s Bizarre Adventure), Jolly Salmon (Вельма зі Scooby Doo) та kanto.cosplay (Доріс зі Шрека 2).
Протягом 21 виступу косплеєри з різних фандомів показували свої сценічні уміння та костюми, котрі вони пошили власними руками. Були виступи малоцікаві, або ж такі, котрі обривалися в самому несподіваному місці. Однак переважна більшість виявилася дуже цікавою, часом смішною, часом філософською, як от виступ в образі Хацуне Міку. То ж не дивно, що жюрі треба було добряче попітнити, перш ніж прийняти рішення. А поки вони проводили дискусії на бекстейджі, глядачі дивилися виступ колаборації творчих танцювальних k-pop колективів Naero та Full Moon.
Нарешті жюрі повернулося до зали,і їх вердикт був таким:
Гранд приз дістався Deleo Cosplay (Ekko з League of Legends).
Найкращий костюм: Pico (9S з NieR Automata)
Найкраща сценка: James-Gabriel та sayu
Додатково дві групи отримали відзнаку: sharon_cosplay, flicker_cosplay , та GoryKlouds_cosplay за сценку з фігуркою Хацуне Міку.
А також: dzikasajgonkaa та Nadi .
Привітаймо і ми переможців. Після конкурсу більша частина глядачів попрямувала до виходу і на коридорах стало доволі просторо. І все ж до нашого об’єктиву потрапило кілька косплеєрів і навіть один з учасників конкурсу.
Насамкінець, як не згадати «бельгійку», з котрої почалася суботня програма на сцені, і котру танцювали потім кілька разів в музичному крилі, як не зазирнути на K-pop dance challenge, як не обійти увагою виступ Kobito Rakugo – польського творчого гурту, що виступає в стилі японського театру одного актора. Ну і таємничі Waifu wars, на котрих заборонено проводити зйомку, робити фотографії – можна лише прийти і насміятися донесхочу.
Що ж, надійшов час підбити певні підсумки:
- Організація фестивалю та його рекламна кампанія пройшла на високому рівні. Навіть найдоскіпливіші критики були змушені постаратися, аби знайти якісь недоліки. Реєстрація учасників, мапи на стінах, допомога на місці, інформаційний пункт, організація конкурсів та слідкування за порядком – все це робило фестиваль комфортним.
- Іжа. Напевно ніхто не міг поскаржитися, що пішов з фестивалю голодним чи не міг знайти, чим заморити черв’ячка, і це не були лише солодощі. До того ж неподалік є Макдональдс, піццерія та пара кав’ярень, якщо хтось волів урізноманітнити свій раціон.
- Шатня. Для зимового фестивалю це дуже потрібне приміщення.
- Конкурс косплею приємно здивував якістю більшості виступів. Із 40 виступів відсіяли приблизно половину, що не могло не датися взнаки – глядачам сподобалося, хоча, безумовно, знайшлися і ті, хто крутив носом.
Однак, є речі, котрі так чи інакше хотілося б виправити. Ми не наведемо технічні чи логістичні проблеми, пов’язані з особливостями будівлі, лише ті, котрі можна було б трохи виправити:
- Зона з їжею розташовувалася прямо в коридорі, від чого запах в другій половині дня розповсюджувався мало не половиною фесту. Давалася взнаки і відсутність мейдо-кав’ярні, котра збагатила б фест. Можливо, варто було б виділити під їжу окрему кімнату.
- На терені Remcon була відсутня фотостудія, де кослпеєри могли б собі зробити пару-трійку фото.
- Мерч Remcon не був доступний для придбання широким загалом.
Загалом Remcon виявився дуже гарним фестивалем, на котрий хочеться повернутися за рік, і котрий не дарма заслужив свою славу. Так, він переріс школу, з котрої колись починався, то ж за рік, сподіваємося, побачити нове, більш просторіше і більш пристосованіше місце.
Насамкінець хочемо подякувати за компанію Намі та Дем і Алекс – косплеєрам з українського ком’юніті. Ну і всім-всім-всім, з ким вдалося поспілкуватися, обмінятися враженнями та думками.
