Pyrkon – це найбільший фестиваль фантастики і альтернативної культури у всій Польші. Сюди з’їжджаються фанати всіх субкультур, починаючи від готів, закінчуючи любителями Зоряних Воєн та аніме. Розмови в мережі про цей фест починаються десь за півроку, і лише Різдво та Сильвестр (переддень Нового Року) на хвилю приглушують пристрасті. Косплеєри діляться планами, фейсбукова спільнота викладає анонс за анонсом, і створюється враження великої події, до якої варто якнайретельніше приготуватися. І ось надходить час. В четвер прибули виставці, облаштовують свої місця, аби встигнути до п’ятничого відкриття. Всього фестиваль тривав три дні. Вартість трьохденного квитка становила 99 злотих до 1 травня, і більше 100 після. Але для тих, хто прийшов тільки на суботу, він коштував лише 65 злотих. Після онлайн реєстрації та підтвердження оплати кожний міг вибрати собі події та зарезервувати місця. Найбільшим попитом користувався Маскарад косплею, то ж їх швидко розібрали.
Пиркон проходить в Познані в Міжнародному виставковому центі. Вибір цього місця для такої масштабної події більш ніж вдалий. За пару хвилин з потягу чи автобусу ви потрапляєте до східнього входу. Маєте квитка, придбаного онлайн, проходите реєстрацію. Якщо ж ви хочете придбати квитка, на місці, варто потратити ще 5 хвилин і прогулятися до центрального входу. Але навіть якщо ви їдете міським транспортом, то онлайн квиток дає вам право безкоштовного проїзду, що дуже зручно для тих, хто не ночує в сліпрумі. Одразу після реєстації відвідувач отримує брошуру з розпискою заходів і потрапляє на площу, де бачить величезний план. Таких на території було кілька, і якщо ви загубили свою брошуру, то можете спокійно орієнтуватися. А ні – вам підкажуть хелпери, чиї столики стояли не тільки на входах, але і у всіх будинках. В кінці-кінців ви могли скачати додаток і встановити на телефон.
Поряд з кожним столиком допомоги висіли оголошення про перенесення чи відміну якихось заходів, лекцій тощо.
Пиркон зайняв майже всі будівлі виставкового центру. Для сліпрумів виділили цілих два будинки. Безумовно, це не готель, і відвідувачам доводилось спати у спальних мішках. Але для більш заможних до послуг були числені готелі – і вже за три тижні перед подією зарезервувати номер менш, ніж за 350 злотих в межах міста було не реально – такою популярністю користувався фестиваль.
Харчування на території експоцентру поставили на достатній рівень. Я не кажу – чудовий, оскільки до єдиного ресторану на території я не зазирнув, але перекусити канапку з кавою можна було за 16.50. Точки стояли по всій території, а в будинку 4 організували щось на зразок їдальні, де бажаючі могли придбати собі напої, канапки, а також піццу, бургери, пиво. Поряд прилаштувалася палатка на відкритому повітрі. І більшість місць десь починаючи з обіду були зайняті. А ввечері ніде було яблуку впасти.
Взагалі, досить важко оцінити кількість людей, яка відвідали захід. Навряд чи їх було менше за кілька тисяч, навіть за десять тисяч. Нові люди постійно приходили, а ввечері, не зважаючи на те, що багато народу полишило терен виставкового центру – було надзвичайно людно навіть о 23 годині.
Найбільше сюди прибуло косплеєрів. Оскільки Пиркон – це загальнофандомова подія, то тут можна побачити не лише айдолок з Love Live, чи іншої анімаційної продукції Японіх, але і штурмовиків Зоряних воєн на чолі з адміралом Таркіном.
Персонажі з “Володаря перснів” ходять поруч з …. Поряд – центуріон.
А ось і легіонери.
Лицарі.
Кореспондент Міцурукі спіймав навіть Дінь, персонажа досить рідкісного для такого фестивалю.
Взагалі, когось спіймати на фесті практично не реально, навіть якщо знаєте, як ця людина вбрана. Ви фізично можете не пересіктися, не розгледіти, але навіть якщо і маєте контакт, то людина може бути зайнята на числених фотосесіях. Лише якщо точно домовитися, або напевне знаєте, що певний косплеєр робить якусь акцію, то маєте шанс зловити людину. Як от Keicho Cosplay, котра влаштовувала конкурс з гри Love Live.
До речі, фотосесії влаштовували прямо на вулиці біля одного з корпусів.
А от пошук Vivid Cosplay та Cosplay no Jutsu (і ще кілька людей) виявився надзвичайно простим. Вони знаходилися у Селі Наруто. Це така велика інсталляція на тему серіалу “Наруто”. Про нього я напишу окремо – настільки праця косплеєрів мене вразила своєю масштабністю і продуманістю.
Село Наруто знаходилось в будинку 8, У величезній залі розмістилося кілька фандомових світів, серед яких були і постапокаліптичні, і реконструкторські, і гопничі, і навіть ельфійські. Останні влаштували великий парад по території між іншими селами та іншими світами під урочисту музику Вангеліса. Відео не передає всієї урочистості заходу.
Не тільки ельфи робили свій обхід. Теренами фандомових світів бігали нарутовичі, проскакали гопники, щоправда, трохи погубилися у лабіринтах Зоряних Воєн.
А посередині на великому танцполі люди вчилися середньовічним та бароковим танцям.
“Зоряні війни” отримали мало не найбільшу увагу косплеєрів та виставців. Їм виділили окрему залу, посеред якої лежав розбитий імперський винищувач. Тут було все – від монстрів і різних невеликих сюжетних інсталяцій до фандомових конференцій та конкурсів.
Третю четверть корпусу 7-8 займали палатки різних конвентів. Вроцлавський Ніукон, люблінський Неджіро, Нискон з Ниси, якісь фентезійні фести, японські організації, табори для отаку. Цікаво було просто поспілкуватися з організаторами, дізнатися, де що буде і навіть спробувати виграти безкоштовний вхід. Дивно, що захід проігнорувало варшавське товариство Анімацурі.
І, насамкінець, окрему величезну залу зайняли любителі настільних ігор. Вони грали тут від самого ранку і до пізньої ночі, коли більшість будинків вже закрилося.
Лекції проводили в двох будинках: 14 та 15. Якщо ви мали квитки, то не пізніше, ніж за 7 хвилин до початку мали з’явитися на вході, і вас пропускали на вільне місце. Поряд чекають на вільні місця ті, хто не встиг чи не хотів, чи забувся зробити резервацію. Я відвідав лише два заходи. Один з них був про світ празького голема, де дізнався досить багато про польські корені даної легенди.
А другий – показ альтернативної моди. Він тривав три години, і висидіти там було досить складно, особливо, коли маєш інші заходи в своєму плані на цей час. Втім, ви могли або повернутися до залу, або просто дивитися на площі поряд з 15 корпусом на великому екрані. Мода була в основному досить простою, і якщо виробники біжутерії та зацікавлені щось для себе цікаве, я не побачив забагато яскравих образів, принаймні протягом першої години.
Там же проходив маскарад косплею. Туди я не потрапив, і не було жодного бажання ані стирчарти у черзі, ані сидіти в залі три години. Періодично я навідувався до екрану і дивився, що ж там транслюють. Частина образів була зі світу Відьмака Сапковського, який надзвичайно популярний в Польщі.
Торгівців зібрали у великому будинку номер 5. Там можна кружляти часами, виловлюючи косплеєрів та цікавинки для себе особисто. Тут продавали не тільки чашечки, манґу і якісь там дурнички, але багато-багато чого незвичного і цікавого – представник кожної субкультури тут знайде для себе.
Тут можна найти навіть ляльки-пуліпи, які до цього часу можна було побачити лише на вітринах інтернет-магазинів.
До сусіднього шостого ангару я дійшов вже близько пів на шосту вечора. Це – ігровий блок. Електронні та комп’ютерні ігри, а ще – стенд з віртуальними чарівними паличками.
Посередині влаштували інсталяцію середньовічної таверни, в якій якраз грав гурт.
Поряд прилаштувалися чарівні ельфійки – як не потанцювати з такою.
В цьому чудовому фестивалі не обійшлося без одної гірчинки, нажаль, досить дошкульної. Аби ви зрозуміли, Пиркон – це не якийсь там шкільний перформанс для пари сотень косплеєрів. Це подія загальнопольського значення. Тобто до нього була підвищена увага як медія, так і продавців, спонсорів, відвідувачів і навіть деяких політиків. І попри все на цьому конвенті мені зустрілося лише двоє українців: я сам та Fenix Fatalists в жюрі, хоча я нашорошував вуха, як тільки міг. Варто було вийти за терени цього величезного заходу, в першій же “Жабці”, на вокзалі можна зустріти наших. Пиво, якісь мутки, гроші, цигарки, “как харашо жилось при яникє”, дівчата у вічному пошуку поляка. Це дало не тільки імпульсивну злість, але і змусило замислитися: а чи так українці інтегровані в суспільство, як того б хотілось полякам? А де межа українського прагматизму, і чи не криється в цьому питомому прагматизмі та приземленості слабка популярність фандомів в самій Україні? Як змінити цю ситуацію що в самій Польші, що в Україні? Що я можу ще зробити? І чи варто, чи може ну його – політичне месіанство мене не цікавить, як і участь у будь-яких політичних акціях. Адже саме через призму грошей, заробітку, добробуту власного домогосподарства, деяких рудиментально-язичницьких православних традицій та політики дивиться на світ пересічний українець.
Мені не хочется закінчувати розповідь на сумній ноті. Pyrkon вразив мене своєю масштабністю, різноманітністю та широким вибором культурних заходів та розваг, вразив кількістю людей та їх увагою до приготування, вразив працею тих, хто робив інсталляції, проводив конкурси, навчав танцям, хто слідкував за порядком незримо для відвідувачів. Вразив культурою людей і тим, наскільки в Польші популярні різні сучасні фантастичні та інші світи. Варто згадати, що цей фестиваль не є одним таким: за місяць людей прийматиме краківський Магніфікон, восени черговий варшавський Комік Кон. Світ фантастики сміливо виходить на терени домініканського ярмарку у Гданьську, дуже традиційного. Це поступ у майбутнє, і поки хтось шукає своє місце у світі, інші сміливо йдуть у майбутнє.
Nekonosan
Передрук з блогу
https://bberez.livejournal.com/185013.html
