Восени мережею почали ширитися чутки про потойбічне життя і всякі примари, що з’являються звідти на наш грішний світ. Так само з’являється все більше продукції про це. Coco, історія про померлого песика та наречену від Тіма Бертона розлетілися в свій час світом. Власне, отой перший став іконою Геловіну, дня, святкування котрого досі під великим питанням в нашому українському суспільстві. Так само мережею почали ширитися зображення певного кото-вампіра, пуффтопера під назвою Курофі. І короткий підпис Animecon Halloween 2019.
В один прекрасний вечір на пошту прийшло повідомлення, в котрому нас запрошували на Animecon Halloween до міста Познань. Цей фестиваль ми вже відвідували два рази: один раз разом з Хідео 2017 році, другим разом полював на фото Ян (Wolfensztein). Загалом фестиваль викликав виключно позитивні емоції, і тому не прийняти запрошення було б вершиною неґречності. Що ж, ми зробили рекламний пост і почали чистити об’єктиви фотоапаратів. До того ж нашою товаришкою була справжня відьмочка. Вона спустилася до нас на мітлі і таким чином під журналістським прикриттям проскочила на фест. В цьому році Animecon Halloween проходив у початковій школі №11 імені генерала Дезидерія Хлаповського, що було нам досить зрозумілим. По-перше, Тарги Познаньські (або виставковий центр) видавався завеликим та занадто дорогим для середнього аніме фестивалю. По друге, в зайва помпезність не дуже доречна, коли ви хочете створити атмосферний ламповий конвент.
Біля входу ми з Луною були по 11 годині ранку. Перше, що кинулося у вічі – величезна черга на вході. Вже пізніше я почув від організаторів, що вони не сподівалися такого великого напливу людей. Пропускна здатність акредитації виявилася за малою, то ж черга закінчилася десь по 13-тій. Так само говорили і в мейдо-кав’ярні: тричі закінчувалися складники до став. Хоча перші ластівки були ще до фестивалю: далеко не всі творці пунктів програми отримали підтвердження своїх внесків: бракувало лекційних кімнат.
Якраз з лекції ми і почали. «Вампіри в китайскій культурі» від нашої давньої знайомої Vivid були досить цікавими, приправленими ілюстраціями та відеороликами. До того ж Вівід навела декілька паралелей та прикладів з Аніме. На лекції поважним гостем на столику сиділа наша Луна.
В той же час з’явився на теренах фестивалю наш колега Вольф (Ян), і одразу пішов на зустріч до спеціаліста по відьмам та їх справам Войтка «Zowie», котрий на своїй лекції представив цікаву теорію магії і участі чарівниць в різного типу аніме. Можливо, колись домовимося з ним на довшу розмову при кухлю кремового пива, хто зна?
Повертаючись до Луни, шарнірні ляльки на фестивалях – гості надзвичайно рідкісні. Їх можна зустріти часом на великих конвентах типу Pyrkon (Познань), Animefest (Брно), Варшавський Комік Кон, але на менших подіях їх ані продають, ані приносять. З першим все зрозуміло: висока ціна чуттєво б’є по кишені. З другим теж: шарнірні ляльки досить делікатні, вони потребують певних умов транспортування, особливо в натовпі. Але вони привертають велику увагу: багатьом відвідувачам хочеться зробити фото, взяти на руки. В нас не раз питали: що за бренд, звідки, яка ціна. Ну і сама акція «Ляльки на name_of_convention» видається нам цілком цікавою. Особливо в плані фотографій з косплеєрами.
Котрих на Animecon приїхало аж надто багато. Особливо популярними були відьомські та всякі жахливі образи, і навіть різні темні злодії. Втім, вистачало і світлих персонажів: від героїв Date-a-Live до Danganronpa i «Великих псів». Радують і новинки: популярна Незуко Камадо з Деймон слеєр, Jo-Jo і ще кілька образів, котрі розпізнати с ходу не вийшло. Сподобалося те, що кількість Бакуг і Тодорокі зменшилася порівняно з літніми фестивалями (можливо, вони просто не так часто потрапляли на наші очі). Траплялися курточки розвідзагону, теренами фестивалю блукали цілі групи в складі Наруто, Джіраї, Какаші та інших героїв великої саги. Трапилася навіть одна Сейлор Марс.
Не бракувало теж розмов на тему безпеки праці над своїм костюмом. Часто атрибутом вашого персонажа буде зброя: холодна чи вогнепальна, а у випадку законодавства Польщі, де відбувається фестиваль, варто знати, на що треба звертати увагу перед тим, як принести із собою на фест свою катану чи автомат. Інакше є шанс бути роззброєним, що суттєво зіпсує вам настрій. Воно вам треба? Фестиваль має бути приємним спогадом. Власне про це йшлося на лекції Ішівена, куди зазирнув наш конвентовий Вовк. Лекцію приствятили створенню безпечних копій. Там, власне, і вийшло вхопити до об’єктива одну з найагресивніших вайфу, при чому за допомогою патруля NEET Squad.
Трохи пізніше на лекції Suchar з команди ConTrust освіжили в пам’яті типологію «дере». Виявилося, що навіть не всіх знаємо, адже це тема, котра динамічно розвивається.
На фестивалі відбулася реінкарнація Love Live у версії Aquorus, чому сприяла поява на фестивалі гурту Milky Way Heroes. Блискучі переможці Aishiteru 2018, вони певний час трималися в тіні, а в цьому році дали цілий двохгодинний концерт. Дівчата не тільки танцювали, але і охоче представляли своїх персонажів та самих учасниць. Людей прийшло досить багато – в основному шанувальники Love Live (навіть декілька дівчат в косплеях). Можливо, Milky Way Heroes відіграли свій відомий номер Happy Party Train, на жаль, бути до кінця концерту через надзвичайну втому ми не могли.
Основним пунктом для себе ми виділили конкурс косплею. Надзвичайно довгий: цілих 26 виступів, понад 40 учасників, з них кілька групових, при чому найбільша група складала 9 осіб. Більшість виступів надзвичайно радувала: від романтичних і сентиментальних до цілих міні п’єс. Здавалося, на сцені виступає вся ретроспектива популярних серіалів останніх років: Атака на Титанів, Лав Лайв, Моя Геройська Академія (як же без неї, рідненької). Під кінець вже пробирав сумув, що не буде Наруто – і на тобі, ціла групка з «Боруто». Якихось надскладних костюмів з багатьма деталями представили не так вже й багато, але суворе журі все ж виділило кілька.
Не можливо не згадати концерт гурту перекладачів, саберів та даберів Nano Karin. Серед виступів були пісні з аніме, k-pop, та деякі власного авторства. Далеко не всі з них нам сподобалися, але деякі, особливо фінальні, були просто надзвичайно чудові.
Недільну мандрівку теренами фестивалю почали з розвитку артистичних умінь – Вольфенштейн відправився на тренінг з оформлення фону, котрий проводив Poki. А також вчився створювати власні Чібі під керівництвом самої Реосі.
- Признаюся щиро, що коли бачу праці інших, то не відчуваю себе в тій самій лізі з ними, натомість не опускаю руки і можливо колись вийде намалювати гарну вайфу за півтори години замість 10, – признався Ян.
Окрім кослпею одною з головних тем стали готичні лоліти. Тема моди egl покрита ще більшою таємничістю, ніж ляльки. Це пов’язано з закритістю самої спільноти, котра не дуже любить пускати до себе чужих людей, і тим більше, коли їх коорди (тобто образи) порівнюють з косплеєм. На Animecon Halloween головним консульством спільноти можна було вважати стенд художниці Reosia. Власне вона виконала всю графічну частину буклетів та рекламних плакатів до фесту. Разом з нею на фест прийшла Ніл, і ми з задоволенням зробили фотосесії для обох дівчат. Під вечір з’явилася третя колежанка. Але навіть окрім них на фестивалі ми помітили кілька дівчат в коордах, декого я вже зустрічав на інших фестах, а когось бачив вперше. Часом деякі косплейні образи були досить схожими, але знання правил побудови образу лоліти допомагало нам вирізнити їх серед аніме-персонажів. І вже зовсім випадково ми зустріли дівчину у стилі Шіро-лоліти.
Поряд зі стендом Reosia розташувалися столики косплеєрів: Miko, чиї кравецькі наробки висіли поряд із фото та крафтовими неко-вушками, Kairi, до котрої вишикувалася величезна черга, адже в пам’яті ще свіжі аніме-мюзікли, і пару інших. По іншу сторону від Реосі ми знайшли не аби кого, а Miyaka-biżu, продукцією котрої з приємністю користуємося не один рік. І навіть Luna. Окрім того на другому поверсі було досить багато крафтової біжутерії, художників тощо. Щоправда, більшість учасників товклася на першому поверсі, де продавали манґу, плакати, фігурки, подушки, м’які іграшки, а також солодощі, воду Bubbletea та інші популярні продукти. Якраз там ніде було яблуку впасти, і пройти від сходів до виходу часом займало досить багато часу. То ж якась частина просто не потрапила на другий поверх, я вже мовчу про третій, де стендів майже не було.
Так само багато людей товклося в мейдо-кав’ярні. Знайти порожній столик було просто не можливо, офіціантки літали, мов серпокрильці, збираючи замовлення. Кухнею завідував привітний пан кухар, з котрим ми познайомилися два місяці тому на Hikari. Великий респект для нього і всієї команди: коли після закриття кав’ярні нам потрібно було знайти питну воду, вони люб’язно напоїли нас. Поза тим придбати онігірі та окономіякі учасники могли на автокухні на подвір’ї. Два онігірі по 15 злотих, або окономіякі по 12 та інші смаколики досить добре задовольняли голод, а в черзі доводилося стояти і по 20 хвилин. Смакоту, до речі, готувала японка.
Що ж, час перейти до підсумків, закинувши складники до нашого котла:
- Атмосфера Геловіну. Графіка, особливо вона, і декорації допомагали відчути атмосферу того свята. Маємо враження, що було їх більше, ніж минулого разу. Це добре.
- Косплеєри. Не знаю, яку відьму запросила до себе команда фестивалю, але вона начарувала і приворожила пару сотень людей в прекрасних костюмах. Можливо, навіть більше. І тому і конкурс був вартий часу, і фото вийшло надзвичайно багато. Але в тому і сенс гарного фестивалю.
- Додамо сюди спільноту. Приємні люди, розмови, насичена програма, багатий ярмарок – де тут знайти час, аби нудитися.
- Їжа. Ніхто на фестивалі не залишався голодним. Машина Yaki King на подвір’ї – це постріл в десятку, оскільки кав’ярня не могла впустити до себе всіх бажаючих через обмеження у просторі.
- Концерти Milky Way Heroes i NanoKarrin. Для перших це було дуже успішне поверення, а друга показала клас у своєму дебюті.
- Простір. Хоч на першому поверсі було надзвичайно тісно, але на інших поверхах було досить просторо, особливо в порівнянні з минулим роком.
І, як це часто буває, до котла падають різні гіркі та пересолені компоненти, без котрих, на жаль, доброго зілля не звариш:
- Сидіння по турецькому залишиио для турків та любителів йоги. Власне, мова йде про двогодинне сидіння на підлозі під час довгого конкурсу косплею. Ми розуміємо, що знайти кілька сотень стільців просто трохи тяжко, але ціклом реально.
- Чергофест. Бачачи ситуацію з великою чергою, організації варто було б подбати про додаткові пункти акредитації або розмістити її в більш просторому місці.
- Як пізнати учасника без ідентифікації? Зазвичай вона складається з двох елементів: браслету на руку та ідентифікатора у вигляді бейджика на одяг чи на стрічку. Власне останніх забракло. І краще було б, коли б акредитацію розділили на два столи: на одному перевіряти квитки, на другому – видавати ідентифікатори.
Що ж, мішаємо наші складники в котлі та залишаємо готуватися до наступного року. А що вийшло з минулорічного? Бачимо, що фестиваль іде доброю дорогою, що має свій, дуже приємний ефект. Тому дякуємо організаторам, косплеєрам, творцям пунків програми та художникам, котрі залишили свої автографи у нашому зошиті.