В цей важкий для фандому час організація яких-небудь фестивалів і просто івентів пов’язано з великим ризиком бути скасованим через зміну епідеміологічної обстановки. Їх створення потребує надзвичайно великої кількості енергії, сил, і не забудемо додати трошки щастя та вдачі, аби протистояти всім складнощам. Багато фестивалів скасували з огляду на COVID-19, як в Україні, так і по всьому світу. Так само ми боялися за Великий Косплейний Бал, котрий традиційно проходить в Лодзі, Польща, і на котрому ми мали приємність робити фото в 2019 році, взимку. Ну, що ж, зірки допасувалися так, що черговий Бал привітав гостей відкритими дверима.
Цьогорічний Бал завітав до прекрасної сецесійної садиби Кредитного Товариства, що неподалік вулиці Пьотрковської, головної прикраси міста. Варто було на хвилинку заскочити до неї вдень, аби при світлі сонця зробили пару фото цього «мініпалацу». Хоча це більш класична кам’яниця, ми все одно назвемо це «палацом», що біль відповідатиме романтичному духу Балу, а також з огляду на внутрішню будову зал та кімнат. В середині є все, що може відповідати духу таких подій, як Великий Косплейний Бал: велика зала з балконом для оркестру, оздоблена фресками стеля, шатні, бокові кімнати для бенкету та фотостудії – що ще треба.
Однак потрапити до цієї зали було надзвичайно не просто, оскільки участь в Балі вимагала представлення неймовірно високого рівня виконання костюмів, котрі мали б відповідати представленим картинкам персонажів на всі 100%. Часом навіть важко було впізнати косплеєра за образом, на котрий він перевтілився. Загалом до палацу прибуло близька ста учасників, з десяток помічників (всі в рукавичках та масках), кілька представників преси і фотографів і сама пані організаторка. Таке обмеження було обумовлено законодавством Польщі, котре забороняло події з кількістю людей, більше ніж 150.
Потроху наближалася 18 година, і настав урочистий момент, коли головні двері відкрилися, і до зали легким кроком під ритм полонезу із фільму «Пан Тадеуш» увійшли перші пари. Власне тепер журналісти та фотографи могли оцінити всю красу костюмів більшості учасників, в той час як деякі все ж не поспішали йти до зали і тусили у вестибюлі, або закінчували останні приготування. І вже після полонезу всі зібралися до залу, де Пані Мажордом представила Принцесу Балу та висловила побажання добре бавитися. Урочиста частина закінчилася вальсом.
Пізніше прийшла пора на інші танці, серед котрих була Бельгійка, котра вже декілька років стала візиткою польських фестивалів. І як без забав, таких як «Побачення в темно»! Це дуже проста розвага. На одному стільці сідає панночка, вибрана ведучим. Потім обирається три кандидати – їх садять таким чином, що панночка не може бачити хлопців. І тепер вони мусять дати відповіді на питання таким чином, аби панночка не здогадалася, що ж за персонаж з нею розмовляє. Хлопці, а точніше чоловічі персонажі, проявляють вершину акторської майстерності, аби не дати ані жодного шансу вгадати. На основі цих відповідей панночка робить свій вибір. В другому турі вибирає собі пару хлопець, а в третьому турі був мікс, де серед кандидатів були як хлопці, так і дівчата – так зване рококо. Інша розвага – теж традиційна для Великого Косплейного Балу – конкурс поїдання яблук. Один з пари тримає в зубах яблуко на мотузці, а партнер чи партнерка мають його з’їсти. Перемагає той, чиє яблуко зникне найшвидше.
І знову танці! Швидкі і повільні, ірландські і просто диско. І навіть ренесансові. Severil Pilat навчала кількох бажаючих танцювати Brandle Montarde та Alta Morona, а також ще один, XIX сторіччя під назвою Cossaque del la Caravan. Два з них ми так і не змогли знайти, перевернувши кілька сайтів. Тому все, що нам залишилося на пам’ять – це пару відео та фото.
Безумовно, не тільки розваги та танці чекали на косплеєрів. Як тут не згадати пречудову пару Dixie в образі Крістін та Mrurk в образі Привида з «Привида опери». Пісні з мюзіклів та діснеєвських казок притягли до себе багато любителів пісень, хоча в другій частині концерту кількість осіб дещо зменшилася.
Але така кількість людей нас не дивувала, адже кожний мусить колись поповнити свої запаси енергії у спеціально відведеній бічній кімнаті. Хоч представники преси все більше припадали до води та соку, інші учасники охоче частувалися тістечками, кавою чи чаєм, а згодом і головною стравою. В буфеті поряд із залою стояла товариська атмосфера, де косплеєри обмінювалися досвідом і розширювали знайомства, оскільки поспілкуватися наживо багато хто з них міг вперше від лютого, коли проходили останні фестивалі.
Інші ж охоче робили собі фото у фотостудії від Dan’s Lens чи піднімалися на балкон, де свої лампи та екрани розставили The Puddins’. Або просто позували тим з медіа, хто полював на фотографії у залі.
Але варто було пробити 23 годину, як надійшов кульмінаційний момент Балу – вибір Короля і Королеви. Умова була дуже проста: кожний учасник на самому початку отримав білу і чорну фішку, а потім віддавав тому, хто з косплеєрів сподобався. Чоловічі персонажі збирали чорні, жіночі – білі. Хто зібрав найбільше, той і отримував почесні звання. В цьому році переможцями стали Mirashi в образі Ahri та KiRa в образі Даміаноса. Пара отримала окрім призів ще й запрошення на Cosples та весняний Animefest до Брна. Ох, і щасливчики! Потім нагороду дістала друга пара – Sylvia i Magic в образах героїв з Bungo Stray Dogs. Вони не пропустили жодного балу, навіть Валентинкового. Церемонія закінчилася виданням пам’ятних дипломів всім учасникам, навіть медіа і помічникам. А всі, хто попередньо склав замовлення – ще й чашечку з логотипом Балу.
Що ж, прийшла пора і нам розкласти фішки на дві купки, поворожити трохи і розповісти про свої враження від Балу. І почнемо з білої, котра блищить, мов купка діамантів:
- Вибір місця для Балу було більш ніж вдале. Палац ідеально відповідає атмосфері заходу, а його можливості дають потенціал для подальшого розвитку.
- Свіжі та оригінальні ідеї пунктів програми. Несподіваною і яскравою новиною для нас виявився концерт та майстер-клас із танців. І це окрім традиційних, котрих ви не побачите на інших фестивалях, таких як «Побачення в темно» або вибір Короля та Королеви.
- Величезним плюсом для такої події є безперебійне забезпечення їжею та водою. Помічники постаралися на славу, і ніхто не залишився голодним та спраглим.
- Дехто міг би назвати вимоги до костюмів драконівськими, але на історичних балах люди теж в піжамах не приходили. Власне завдяки цьому в залі зібралися найкращі костюми з цілої Польщі і фото з ними стануть візиткою не тільки Балу, але і не одного фотографа.
- Толерантність до кроскосплею привносить не тільки велику різноманітність, але і дає можливість косплеєрам краще розкрити і зрозуміти обраного персонажа, а також виразити себе, і взагалі бути собою.
- Відповідність санітарним вимогам. Бал взагалі б не відбувся без затвердження Головного Санітарного Інспектора міста. Помічники носили маски та рукавички, в декількох місцях стояв спрей з дезінфектором, а на вході у всіх міряли температуру!
Що ж, час звернутися до темної купки фішок. Варто, однак, відмітити, що це не стільки недоліки, скільки невеликі зауваження, котрі могли б з нашої точки зору покращити такий чудовий захід. Отже:
- Урочиста частина видалася нам дещо короткою і добре було б трошки збільшити кількість традиційних танців і додати урочистості. Безумовно, ми розуміємо, що більшість осіб вибирає більш сучасні танці, але класика теж може бути кавайною.
- Також ми відчули дещо довгі павзи між пунтрами програми. Учасники собі розійшлися по балконам та іншим кімнатам, а на головній залі нічого не відбувалося. І згодом їх важко було зібрати на щось цікаве, котрого, як згадано вище, було багато. Хоча, само собою, перерви потрібні.
- Можливо, бракувало розміщення афіші Балу, де б кожний учасник міг перевірити, чи випадково не запізнюється на обрану цікавинку.
- Добре було б трохи цікавіше оформити бічні зали, можливо, влаштувати щось на зразок кав’ярні в стилі вікторіанських чайних вечірок. Так само на офіційну частину чи на концертну час запрошувати якісь гурти, хай навіть і струнний квартет чи фольковий колектив. Розуміємо, однак, що це потягне додаткові кошти.
- Насамкінець, Принцеса Балу. Її представили на самому початку, а потім ніби забули, і далі вона з’явилася лише насамкінець, коли допомагала вручати призи. Можливо, на весняному балі її роль буде значнішою (і ми вже маємо інсайди, що так).
Що ж, Великий Косплейний Бал організувати цього року було справді надзвичайно не просто, треба було мати велику витримку та терпіння, аби пройти всі процедури та отримати дозвіл. Поза тим цей захід має великий потенціал і широкі можливості у збагаченні програми. Цікаво було б побачити розвиток теми реконструкції історичного танцю, можливо, запросити до організації чайної вечірки представниць спільноти готичних лоліт, котра в Польщі хоч і доволі замкнута на собі, втім, окремі представниці часто з’являються на аніме- та косплей-подіях. В майбутньому хотілося б побачити Великий Бал в якомусь бароковому чи навіть рококо палаці часів Саксонської династії польських королів.
Редакція Аманоґава сердечно дякує за запрошення на Бал. Сподіваємося відвідати наступні заходи (тільки на цей раз у більш відповідному костюмі).