На фото – оркестр, котрий збирається виконати музику, що називають ґаґаку (雅楽). Це класична японська придворна музика, котра дослівно значить – “елегантна музика”. Вона прийшла до Японії з Китаю разом із буддистськими традиціями. Одночасно до Японії потрапляє китайська бенкетна музика, котра лягла в основу багатьох мелодій. В пізнє середньовіччя склалися три гільдії, представники котрих нині входять до складу оркестру Токійського імператорського палацу. З 1960-х років з’явився сучасний напрям рейґаку.
Сьогодні ґаґаку представлено трьома напрямами: канґен – концертна музика для струнних, духових інструментів та перкусії, буґаку – музика для танців, утаімоно – спів під акомпанемент музики. Серед основних інструментів гобой хічірікі, флейти рютекі, каґурабуе і комабуе, шьо (щось подібне до губного органу), струнні біва, ґакусо, ґенкан і яматоґото. Серед ударних – цузумі, ікко, какко, шьоко та інші.