Чи знаєте ви, що місто Нара за легендами було тим самим містом, куди зійшов онук богині Аматерасу, перший імператор Джінму в прадалекі часи. Він заснував японську державу, а заодно і ту династію, котра править до наших часів. Місто було столицею держави з 710 і по 784 роки. Після перенесення столиці Нара зробилася одним із центрів буддизму, залишаючись при цьому доволі невеликим і не значним населеним пунктом. Головний розвиток Нари припав на повоєнний період, коли до міста почали їздити туристи. І перш за все, аби відвідати величний храм Тодай джі (東大寺) – найбільшу дерев’яну споруду у світі.
Історія цього місця почалася з бід та нещасть в період правління імператора Шьому (729-749). Біди, нещастя, повстання і голод сипалися на нещасну країну. І в 743 році імпернатор наказав побудувати велику статую Будди, аби вона його захищала. Вибрали місце, проєкт створив Кунінака-но Мураджі Кімімаро. Поряд зі статуєю вирішили збудувати храм, в котрому всі вірні могли б молитися. Храм було завершено в 745 році, а от Будду вже приймала нова імператриця Кокен. Висота статуї становила 14,98 метрів, а вага 500 тонн. На церемонію освячення прибули буддійські ченці зі всієї Японії, і навіть гість з Індії Бодхісена. Сам же Шьому, полишивши престол на доньку, став першим ченцем у новоствореному монастирі.
Згодом по бокам храму виникли дві пагоди. Їх зруйнував землетрус, руїни кінцево розчистили в 1709 році. Саме тоді храм набув сучасних рис. Він набув статусу головного храму провінції Ямато, а в скарбниці зібралося чимало скарбів та рукописів. В 2010 році вчені віднайшли у сховку під статуєю Будди два історичні мечі “Йохокен” та “Інхокен”, котрі віддали до храму ще в 756 році. Ймовірно, імператриця Кокен сховала їх окремо від інших скарбів, аби весь комплекс стояв вічно.
Біля колон храму є одне місце – вузький прохід, ширина котрого дорівнює ширині носових отворів статуї. Той, хто пролізе через них, отримає благословення. З цим завданням, на жаль, не всі можуть справитися, особливо любителі жирненького. Тому їх витягують спеціально навчені ченці. А от діти зазвичай проходять вільно.
Окрім храмів на території є два павільйони – Лютневий (Ніґацу-до) та березневий (Санґацу-до). Навколо храму є великий парк, в котрому гуляють олені. Вони вважаються священними, але їх можна годувати.
Комплекс є центром вчення кеґон-шю, де існує однойменна школа. Кеґон має китайське походження, де воно називається хуаянь. В основі вчення лежить ідея про цілісність світу, а різні ознаки взаємно проникають одна в іншу, а всі рівні являють собою один неподільний “світ дхарм”.
