Сьогодні, в нашій суботній мандрівці, ми залишимося в Кіото в відвідаємо монастир Рьоан (龍安寺 – Ryoan-ji), а заодно познайомимося з одною цікавою японською традицією. В XI столітті ця земля належала роду Фуджівара. Вони звели собі храм та ставок, котрий існує і донині. Згодом рід продав землю воєначальнику і першому раднику шьоґуна Хосокаві Кацумото. В 1450 році той будує резиденцію, і закладає дзен-будійський храм, відомий нині як Рьоан. І хоча незабаром храм зруйнували, син воєначальника Масамото відбудував маєток. В комплексі храму згодом поховали 7 імператорів: Уда, Казан, Ічізо, Ґо-Сузаку, Ґо-Рейсей, Ґо-Санджо, Хорікава.
Найголовнішою принадою для туристів є сухий сад (枯れ山水 – karesansui), або сад каменів. Його збудував в 1499 році майстер Соамі. Він був буддистським ченцем. За деякими версіями всі роботи по інсталяції каменів також робили ченці. Інші версії ствержують, що працю виконали професійні садівники каварамоно. На одному камені збереглися імена двох: Хірокозіро та Котаро. Так само деякі вчені сумніваються, що сад збудували в часи, коли садибою володів рід Хосокава. Є припущення, що його звели в часи епохи Едо. Хроніки XVII століття стверджують, що каменів було 9. Розміри саду 30Х10, він витягнутий зі сходу на захід.
Всього каменів 15, але де б ви не стали, ви побачите лише 14 (насправді – є такі точки, де так чи інакше видно всі камені). Камені згруповані в групи по 5, кожна група обсаджена мохом. Вся інша поверхня вкрита білим гравієм, котрий садівники розгладжують у вигляді смуг. Цей гравій – це залишки будівель монастиря, котрі згоріли під час пожежі 1779 року.
Перш, ніж потрапити до саду, відвідувачі моляться в храмі, аби досягти просвітлення. Адже, як кажуть повір’я, лише просвітлений може побачити всі 15 каменів одночасно. Або дуже терплячий. Вчені досі ламають списи, що ж ці камені можуть означати. Є версія, що це тигри, котрі долають річку, або острівці посеред бурхливого потоку. Можливо, вони взагалі нічого не символізують і слугують просто геометричною інсталяцією.
Окрім саду каменів та головного храму в комплексі Рьоан є вже згаданий ставок XII століття та чайний сад із чайною. Поряд є кам’яний басейн, призначений для ритуального очищення. Його назва – Ryōan-ji tsukubai. Він знаходиться так низько, що до нього треба добряче вклонитися. Тут тече вода, а на краях басейну нанесено чотири ієрогліфи 五, 隹, 止, 矢. Самі по собі вони не значать нічого, але у поєднанні із квадратним отвором (口)), що значить “рот” або “вихід”. Таким чином разом з ним ті знаки перетворюються на 吾, 唯, 足, 知. Разом ці знаки означають “я знаю лише задоволення” (в сенсі, що людина вже має все, що їй потрібно для задоволення потреб). Це своєрідне нагадування ченцям, що тут мешкають, про смирення та бідність.
