Рецензія на аніме «Мандрівний замок Хаула / Hauru no Ugoku Shiro»Складно писати про якусь екранізацію і не співставляти її з першоджерелом. А «Мандрівний замок» Хаяо Міядзакі з однойменною книгою Діани Вінн Джонс порівнювати ніяк не можна, бо це зовсім різні історії з різними героями. В аніме від роману залишилися тільки сам замок, Кальцифер та його фінальні слова. Все інше радикально відрізняється.
Перш за все, аніме значно серйозніше за книгу. І сюжет зовсім інший, не кажучи вже про героїв та негідників. «Мандрівний замок» – то справжній антивоєнний маніфест, війна в ньому постає в усій своїй огидності та кровожерливості, тоді як у книзі вона лише планується і згадок про неї майже немає.
Сам сюжет картини простий, як і все геніальне: Софі Хаттер закохується в чарівника Хаула, який благородно врятував її від двох надто наполегливих солдатів. Того ж дня до її домівки навідується Відьма Пустища і перетворює дівчину на стареньку бабцю. Софі йде з дому, потрапляє до замку того ж таки Хаула і розуміє, що її місце тут.
Між Софі та Хаулом спалахує кохання, хоча «спалахує» – не те слово. Кохання поступово розгорається із крихітного вогника, перетворюючись зрештою на могутню силу, яка зі старої бабці робить юну дівчину, а з відчайдушного боягуза – не менш відчайдушного хороброго лицаря, котрий ладен віддати життя за кохану.
Кохання і війна в цьому аніме – дві протилежні сили, що б’ються не на життя, а на смерть. Хаул, відмовившись допомагати королю у війні, стає лютим ворогом для нього та для придворної чаклунки, своєї колишньої вчительки пані Салліман. Натомість Відьма Пустища несподівано перетворюється на союзника, правда, лише після того, як пані Салліман позбавляє Відьму магічних сил. Пожежа війни розгорається все сильніше, і Хаул намагається врятувати свою кохану від її смертоносного полум’я. Але хто ж порятує самого Хаула?
Аніме прекрасно намальоване. Пейзажі світу надзвичайно гарні й реалістичні, головні герої просто чарівні, та й епізодичні зовсім не нагадують сіру масу. Контрастні картини миру й війни тривожать душу і змушують замислитися: кому вона потрібна, ця безглузда війна, що приносить тільки смерть та руйнацію? Нікому. Але війни тривають. Чому? Запитання риторичне…
Міядзакі – майстер деталей. В аніме чітко зображено все: від зморшок на обличчі Софі до уламків розбитої королівської оранжереї. І всі ці деталі не просто так намальовані – вони несуть у собі прихований зміст. Ще однією особливістю творів цього режисера є те, що в них завжди щось та й літає. Особливо це видно саме на прикладі «Мандрівного замку», де ширяє буквально все: Хаул із Софі на самому початку, бойові літаки всіх форм та розмірів протягом фільму, пес Салліман за допомогою власних вух. І навіть мандрівний замок Хаула підіймається в небо з фінальними субтитрами.
Підсумовуючи написане, хочу сказати, що «Мандрівний замок» – гарне аніме, від якого хочеться сміятися і плакати водночас, яке хочеться переглядати тисячі разів, знову й знову проживаючи з персонажами їхні пригоди. Та й герої, живі та щирі, нікого не залишать байдужим (якби Хаула підстригти і зняти сережки – сама б закохалася). І я можу гарантувати вам, що коли ви подивитеся це аніме, то сміятиметеся разом із Кальцифером, переживатимете із Софі, ловитимете бомби з Хаулом, вчитиметеся чарам із Майклом і житимете з їхнім світом, доки аніме не скінчиться. А тоді захочете увімкнути його ще раз…
Автор:
Ковалишена Інна
Про кохання, війну та Кальцифера [Текст] / І. Ковалишена// Світ фентезі. – 2013. – №3. – С. 20–21.
