Сьогодні поговоримо ще про одну легенду японського року – L’Arc~en~Ciel, відомою нам перж за все через голос фронтмена hyde. Історія цієї формації почалася в лютому 1991 року в місті Осака, коли басист Тецуя Оґава запросив вокаліста Хідето Такараі (тоді відомого під псевдонімом hide), гітариста hiro та барабанщика pero до свого нового проекту. Назву вибрав таку, аби вона була і гарною, і в міру довгою, і добре запам’ятовувалася. В своїх спогадах він писав. Він відчував, що слухач добре сприйме таку дивну назву: “З марками одягу то само – складні назви працюють, оскільки вони добре впізнаються… завдяки балансу між великими і малими буквами, значками ‘ та ~”.
Перший сольний концерт пройшов у Namba Rockets. Рік концертів приніс гурту певну відомість серед колег, і ними зацікавилися компанії звукозапису, одна з котрих запропонувала записати альбом. Після певних сумніві хлопці вирішили завітати до студії. Але трапилося так, що напередодні, 12 червня 1992 року гурт полишив hiro. Довелося терміново шукати заміну. Тецуя не мав іншого виходу, і звернувся до свого друга Кена Кітамури. Колись вони разом вчилися в старшій школі і захоплювалися музикою. Тецуя довго вмовляв друга полишити Технологічний Університет в Нагої і таки вмовив приєднатися в якості гітариста. В такому складі і було записано перший альбом, а також перший сингл “Floods of Tears/Yasouka”. Однак результат не задовольняв музик, вони вважали його недостатньо добрим для випуску. Довелося розривати контракт, і студія звукозапису почала вимагати 2 мільйони єн за відшкодування витрат. Кошти треба було повертати, і Тецу почав шукати вихід. Зовсім випадково вдалося нав’язати контакт з представником незалежного токійського лейблу Danger Crue Оіші Масахіро, котрий зацікавився матеріалом. Після перемовин він пообіцяв не тільки покрити кошти невдалого запису, але і перезаписати пісні на своїй фірмі. Процес мав розпочатися на початку 1993 року. Між тим 20 грудня 1992 року з гурту пішов pero. На його місце запросили Ясунорі Сакуразаву. І нарешті 1 квітня альбом “Dune” потрапив на полички магазинів. А за деякий час – на перше місце в чарті Oricon.
На підтримку альбому L’Arc~en~Ciel провів тур “Close by Dune” – всього 10 концертів в Японії. Альбом користувався успіхом, і гурту запропонували контракт з підрозділом Ki/oon Records, на котрому вже 1994 року записали другий альбом “Tierra”. На запис пішло півроку, весь цей час молоді люди находилися разом, що трохи їх напрягало. Психологічне напруження та матеріальні витрати не дали можливості приділити увагу промоушену альбому. На останній концерт туру на підтримку альбому, котрий проходив в Tokyo Bei NK Holl, навіть всіх квитків не продали. Альбом насилу доповз до сьомого місця, що гурт вважав провалом, але менеджери заспокоювали: “Все гаразд, нічого поганого!”.
Восени 1994 року гурт випускає новий сингл “Blurry Eyes”. Замість записів L’Arc~en~Ciel сконцентрувався на концертній діяльносьі і провела новий тур “In ClubB’95” – 20 концертів, при чому два останні – в Токіо, в “Nissin Power Station”. Лише після цього вони випустили третій альбом “Heavenly”, на підтримку котрого провели ще один тур. Враховуючи сумний досвід, Тецуя і його друзі змінили підхід до всього: до аранжування, до організації концертів та, що головне, до реклами. То ж не дивно, що на концерт в Будокані квитки розпродали за 28 хвилин. За результатами туру “The other side of heavenly’95” випустили фотокнигу. Наступний альбом “True” (1996) розпродали в кількості понад 1 мільон копій – перша платинова платівка, справжня гордість. А пісня “The Fourth Avenue Cafe” стала четвертим ендингом до серіалу “Rurouni Kenshin”.
Але тут трапилася одна маленька несподіванка. В лютому поліція заарештувала Ясунорі Сакуразаву за зберігання героїна. Гурт не поспішав коментувати подію і магазини зняли диски з поличок. Ендинг до “Rurouni Kenshin” так само замінили на попередній, а сам сингл “The Fourth Avenue Cafe” просто відклали. Поки пристрасті не вщухли, троє учасників організували формацію “The Zombies”, котру представили як гурт, що пародіює пісні інших виконавців (в основному, безумовно, свої, а також Мерлін Менсона та Нірвани). Під час свого вимушеного “вигнання” хлопці познайомилися з барабанщиком Юкіхіро Авазі (yukihiro), котрий почав допомагати під час концертів.
Офіційне повернення L’Arc~en~Ciel відбулося разом із концертом “Reincarnation 97 Live in Tokyo Dome” в грудні 1997 року, хоча ще в жовтні з’явився сингл “Niji”. За ударними сидів Юкіхіро, адже Ясунорі офіційно полишив проект 4 жовтня. Офіційно Авазі-сан став учасником гурту 1 січня 1998 року. Квитки на концерт продали за 4 хвилини – вони дісталися 56000 людям. 1998 рік позначився випуском синглу “Winter Fall”, котрий досяг першого місця в чартах Oricon. Разом з виходом альбому “Heart” (25.02.1998) гурт випускає одразу три сингли: “Honey”, “Kasou”, “Shinshoku -lose control-“. В 1999 році успіх закріплено двома альбомами “Ark” та “Ray”, туром “Grand Cross Tour”, на котрий прийшло 650 тис. глядачів. Обидва альбоми досягали перших місць в азійських чартах. Наступний альбом “Real” побачив світ 30 серпня 2000 року. Разом з альбомом виходить сигл “DrumMania 4th Mix”, другим треком до котрого йшла англомовна пісня “Get out from the Shell”. Сингл було розпродано в кількості 504 тис. копій.
Трьохрічна напружена праця далася взнаки, і L’Arc~en~Ciel вирішили на деякий час відпочити. Музиканти зайнялися своїми сольними проектами. Хайд записав два альбоми та знявся разом з Ґактом у фільмі “Дитя місяця”, а також у фільмі “Kagen no Tsuki”, Кен разом з Сакуразавою, котрий нарешті вийшов із в’язниці, створив гурт Sons of All Pussys, з котрим записали три міні-альбоми. Тецуя почав працю над проектом “TETSU69”, Юкіхіро заснував “Acid Android”. В цей час фани гурту могли вдовольнятися лише збірками та перевиданнями старих альбомів і ловити найменші чутки в пресі та по телебаченню про відновлення діяльності.
Відпочинок тривав теж щось близько трьох років. В чевні 2003 року L’Arc~en~Ciel дали сім концертів в Токіо, цей тур вони назвали “Shibuya Seven Days” і сіли за новий альбом, котрий анонсували під час туру. В лютому 2004 року виходить перший сингл “Ready Steady Go”, котрий взяли в якості опенінгу до “Сталевого алхіміка”, що гарантувало йому перше місце в чартах Oricon. Також ця пісня засвітилася в якості каверу в грі Osu! Tatakae! Ouendan. В березні виходить наступний сингл “Hitomi no Juunin”. Сам альбом “Smile” надійшов до крамниць 31 березня. Після придбання фани могли прийняти участь у розіграші 10000 квитків на спеціальний концерт “Smile Tour 2004 Zen’yasai”, котрий вібувся 8 травня. Загалом на підтримку альбому грут дав 18 концертів.
А вже 2 червня виходить сингл “Jiyuu e no Shoutai”, головна пісня котрого стала першим треком проекту “P’unk～en～Ciel”. Загалом P’UNK~EN~CIEL – це альтер-его гурту. В ньому Хайл грає на гітарі, Тецуя співає, Юкіхіро відбовідає за бас, а за ударною установкою сидить Кен. Стилістично це старі пісні L’Arc~en~Ciel, перезаписані у стилі швидкий панк-рок. Під час концертів Хайд вдягає на ліве око піратську пов’язку, Юкіхіро – протигаз.
31 липня 2004 року трапилася визначна для гурту подія – їх запросили на аніме-конвент Otakon в Північній Америці. На виступ на 1st Mariner Arena прийшли 12 тисяч відвідувачів. DVD з цього концерту вийшов 31 травня 2005 року на Tofu Records. В 2007 році L’Arc~en~Ciel підписали контракт з HMV America. Контракт з Tofu дав можливість давати невеликі концерти в Сан-Франциско та Анахеймі. Міжнародний успіх підтримано туром “Asia Live 2005” (Сеул та Шанхай).
В 2005 році гурт записує сингли “Killing Me”, “New World” и “Joujoshi”, котрі увійшли до альбому “Awake” (22.06.2005). Пісня “Lost Heaven” стала ендингом до Fullmetal Alchemist: Conqueror of Shamballa, а “Link” – опенінгом. Ці дві пісні, і не тільки вони, зробили L’Arc~en~Ciel візитною карточкою франшизи “Сталевий алхімік”. Їх охоче запрошували на різні тематичні події, серед котрих найвизначнішим був “Fullmetal Alchemist Festival” в Осаці та токійському парку Йогі. “Link” увійшла до наступного альбому “Kiss” (2007). На його підтримку гурт провів тур “Awake tour”. Після цього гурт знову пішов у відпустку Тецуя разом з Моррі з Dead End збирає гурт Creature Creature, Юкіхіро повертається до Acid Android, а Кен випустив соло-сингл “Speed”. Хайд написав головну тему “Glamorous Sky” до фільму за мотивами манґи “Nana”. Пісню заспівала Міка Накашіма.
Повернення, відбулося наприкінці 2006 року. 25 і 26 листопада L’Arc~en~Ciel виступили в Токіо Домі з ювілейними концертами “15th L’Anniversary live”. Розпродаж квитків тривав рекордні дві хвилини. Попередньо на сайті провели опитування, де люди самі могли визначити, які пісні гурту хотіли б чути на концерті. Згодом концерт показали на каналі WOWOW та корейському MTV. Пісня “Shine”, записана вже на початку 2007 року, стала опенінгом до аніми Moribito: Guardian of the Spirit. Сингл “Seventh Heaven” очолив чарти Oricon, а “My Heart Draws a Dream” була використана в рекламі Subaru. Пісня “Daybreak’s Bell” стала опенінгом до “Mobile Suit Gundam 00”. Власне, в цьому році вийшов альбом “Kiss”, на підтримку котрого гурт провів тур, котрий тривав до 17 лютого 2008 року. Пісню “Drink It Down” викотристали для гри “Devil May Cry 4”. Потім L’Arc~en~Ciel відправився у черговий тур Азією “Tour 2008 L’7: Trans Asia via Paris”, котрий охопив також і Париж. Відео з цього концерту “Live in Paris” випустили лише в 2009 році. А потім хлопці знову оголосили про перерву, котра за їх словами мала тривати до 2011 року, що, однак, не означало розпаду. За час перерви L’Arc~en~Ciel примудрилося випустити сингл “Bless” (використано в якості музичної теми для передачі про Олімпійські ігри у Ванкувері) та збірку.
Як і було обіцяно, до активної діяльності гурт повернувся 1 січня 2011 року, якраз до 20 річниці своєї діяльності. Спершу дали концерт “L’A Happy New Year!” в Makuhari Messe, потім збірку з трьох частин, потім “Twenity Box” (9.03.2011) – всі найкращі диски з моменту заснування. Також до 20-річчя з’являється сингл “Good Luck My Way”, котрий можна почути в анімі “Сталевий Алхімік: Священна Зірка Мілоса”. 28 і 29 травня концерти “20th L’Anniversary Concert” в Токіо, кошти від котрих було передано до фонду жертв Великого східного землетрусу. 12 жовтя виходить другий ювілейний сингл “XXX” (або “Kiss Kiss Kiss”). Покупці третього ювілейного синглу “Chase” отримали доступ до інтернет-трасляцій на Usteam, на котрих L’Arc~en~Ciel оголосив вихід нового альбому “Butterfly”, а також першого альбому P’unk-en-Ciel “P’unk is Not Dead”. Сам “Butterfly” реалізували 8 лютого 2012 року. Гурт вирушає у світовий тур: Лондон, Нью-Йорк (в парку Медісон сквер), Париж, Сингапур, Гонгконг, Шанхай, Бангкок, Тайбей, Джакарта, Сеул, Гонолулу, Гаваї, а також Осака, Йокогама і, безумовно, Токіо.
OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Гурт живе і працює досі, зоча новими працями радує не так часто, як у 1997-2000 роках. Вони випускають збірки, відео з концертів, котрі часом дають по всьому світу, часом записують нові сингли. Останній “Don’t be Afraid” вийшов ще у 2016 році. Окрім музичної діяльності Тецуя веде бурхливу літературну діяльність. Ще в 2004 році він випускає книгу “Тetsugaku” – збірку інтерв’ю та роздумів на різноманітні теми. В 2012 році він пише книгу “Tetsugaku 2” з бесідами та інтев’ю, проведеними Танакою Манабу. Хайд не відстає від колеги і є автором власної автобіографії “THE HYDE”. Ці книги допомогли фанатам краще пізнати своїх кумирів, а дослідникам і знавцям – харч для праць.
Склад гурту:
hyde (Хідето Такараі) – вокал, також гітара, клавішні, гармоніка (підписується як HIDE)
tetsuya (Тецуя Оґава) – бас, бек-вокал, лідер гурту (підписується як TETSU)
ken (Кен Кітамура) – гітара, бек-вокал, також клавіші, тамбурин, вібрафон, аутохарп тощо
yukihiro (Юкіхіро Авазі) – ударні, перкусія.
