Отже, на 2010 рік склалися основні традиції гурту AKB48. По-перше, це делкілька команд, між котрими можливий обмін учасницями. По-друге – певний цикл та традиції праці учасниці в гурті, починаючи зі стажування і закінчуючи почесним випуском. По третє – внутрішня ієрархія та обмеження на особисте життя. По-четверте, вибір учасниць до запису синглу шляхом голосування чи конкурсів. З цими традиціями AKB48 увійшло до нового десятиріччя. Загалом ми не будемо перераховувати всі скандали, пов’язані з гуртом, не будемо згадувати, хто з дівчат до якого гурту з якого перейшов, залишимо це жовтій пресі та офіційній біографії, так само не будемо вести перелік альбомів та синглів, тут відішлемо до офіційної дискографії.
Першим синглом став “Sakura no Ki ni Narou”, котрий за перший день розпродали у кількості 655 тис. екземплярів, а загалом – 826989, що стало черговим рекордом. В лютому 2011 року випустилися Юкі Каназава та Мінамі Оку. А вже 11 березня травився в Японії землетрус. Великий тохокуський землетрус суттєво вплинув на життя всієї Японії, і тим більше – гурту AKB48. Постраждав театр, через що довелося відміняти концерти на невизначений час. Відмінили концерти на Yokohama Arena. Перенесли вихід альбому “Koko ni Ita Koto” на 8 червня. В той же час проект, частиною котрого був гурт, вирішив пожертувати 500 млн єн Червоному Хресту. Частину прибутку від чергового синглу була направлена на пожертвування. Гурт навіть записав спеціальну пісню “Dareka no Tame ni ~What can I do for someone?~”, кошти від котрої пішли на допомогу пострадалим. Це далеко не останній внесок, в подальшому гутр неодноразово перераховував кошти на благодійність, до Червоного Хреста та випускав сингли.
Але життя йшло далі. 8 квітня випустилася Манамі Оку, а 1 травня оголошено про створення гурту HKT48, для котрого відкрили свій власний театр на Хакате, Фукуока. Тим часом в Сингапурі відкрився перший закордонний театр гурту в парку “*SCAPE”, де два рази на місяць 16 дівчат з AKB48 давало б концерти. Окрім того поряд відкривалася кав’ярня та офіційна крамниця. В травні – новий рекорд: “Everyday, Kachuusha” було продано понад мільйон копій за перший тиждень. 4 червня виходить фільм “Мошідора”, в котрому знялимя Ацуко Маеда та Мінамі Мінегіші. 7 червня ствоюється команда Team 4, в котрій заплановано 16 дівчат, натомість прийняли спочатку 10. Цей гурт одразу ввели в дію, і перші концерти команда дала в серпні у Кагошімі та Тотторі.
Власне, в цьому році з AKB48 стався цікавий випадок. 11 червня оголосили, що до гурту NMB48 прийшла на прослуховування Аймі Егучі. Її голос та харизма так вразили комісію, що її одразу прийняли до головного гурту. За якийсь час з’явилися ролики з нею, рекламні кампанії та кліпи. І тут фанати помітили певну схожість Аймі з іншими учасницями. З’явилися підозри про фейк, котрі компанія всіляко відкидала. Але за якийсь час клієнт, для котрого знімалася реклама, Glico, визнав, що Аймі – це CGI-модель.
Аймі Егучі
В січні 2012 року на концерті “AKB48 Request Hour Set List Best 100 2012” під час представлення пісня “Give Me Five!” вокалісткам акомпанував гурт Baby Blossom, сформований з учасниць AKB. Дівчата п’ять місяців вчилися грати на інструментах, між котрими були і духові. В тому ж році вийшло аніме “AKB0048”. Для озвучення обрали дев’ять учасниць, разом їх групу назвали “No Name”, вони заспівали опенінг та ендинг. Учасниці AKB стають героїнями гри AKB1/149 Renai Sousenkyo для PlayStation Portable. Окрім того гурт записав пісню “Sugar Rush” до діснеєвської анімаційної стрічки “Ральф”. А 25 березня оголосила про свій випуск Ацуко Маеда, одна з найбільш популярних співачок всієї цієї компанії. Дівчина випустилася 27 серпня. В квітні AKB48 створює новий сестринський гурт SNH48 (Sha-Ng-Hai 48) у Шанхаї. В серпні на весь гурт чекала велика реорганізація: розпустили Team 4, учасниць перевели до А, К та В, лише леяких до JKT48 та SNH48. Пісня “Manatsu no Sounds Good!” отримує гран-прі на Manatsu no Sounds Good!.
В 2013 році гурт разом із сестринськими дав серію концертів AKB48 Fair в Nippon Budokan, котрий завершився грандіозним AKB48 Super Festival на стадіоні Nissan Stadium. Всю цю помпезність не затьмарив скандал, котрий розгорівся з Мінамі Мінегіші. Зазвичай дівчата, котрих спіймали на факті стосунків з хлопцями, йшли спокійно. Натомість Мінамі, котра провела ніч у квартирі учасника бойсбенду Generations, виклала відео, на котрому зарюмсана та підстрижена коротко прохала вибачення у фанів за непродуману поведінку. Дівчину виставили за двері, але не на довго: вже в серпні вона повернулася до Team 4, де незабаром зайняла посаду капітана. Все ж заслуги та популярність грають велику роль у долі учасниць, котрі порушили правила.
Мінамі Мінегіші
На 2013 рік в гурті залишалося не так вже й багато учасниць першої генерації. 1 лютого гурт полишила Томомі Ітано з Team K. А от Ацуко Маеда навіть прийшла в якості гості на концерти в Sapporo Dome, де заспівала кілька пісень, серед котрих і свій сольний сингл. Мінама Такахаші давно вже працювала генеральним менеджером гурту (вона полишила справу лише наприкінці 2015 року). А тим часом 31 грудня оголосила про свій випуск Юко Ошіма з другого покоління. Вона планувала почати вчитися в університеті.
22 січня 2014 року AKB48 випускає п’ятий альбом “Tsugi no Ashiato”, котрий досяг першого місця в тижневому чарті Oricon і протягом першого тижня розійшовся у 962000 копій. 23 січня під час концерту AKB48 Request Hour 2014 Setlist Best 200 оголосили про створення Team 8 за спонсорства корпорації Toyota, при чому учасницями мали стати 47 дівчат по одній з кожної префектури Японії. Команда отримала нову концепцію “айдолів, котри приїжджають для зустрічі з вами”. Команда дебютувала 3 квітня. Окрім того до команди через спеціальний відбір взяли Маріко Цукамото, 37-річну домогосподарку. Вона стала обличчям реклами Glico Papico.
Маріко Цукамото
25 травня 2014 року під час івенту в Iwate Industry Culture & Convention Center на двох учасниць Ріну Каваей та Анну Іріяма, а також одного співробітника вчинив напад невідомий чоловік з ножовкою. Його заарештували, але він встиг нанести рани на руки та голови. Всіх постраждалих госпіталізували, але повстало питання безпеки дівчат на заходах. Частину концертів відмінили, а керівництво поліції Токіо попрохало корпорацію AKS, котра володіє AKB48, вжити заходи щодо підвищення безпеки та контролю авдиторії. Довелося враховувати досвід закордонних сестринських проектів. З тих пір обов’язковими стали металошукачі, заборона використання перших рядів театра для глядачів та збільшення кількості охоронців. 30 травня гурт з’явився у телепрограмі “Music Station”. Театр відновив роботу 2 червня.
Ріна Каваей
В серпні гурт створив спільний проект із сайтом пошуку роботи Baitoru, створивши спільний проект Baito AKB. Завдяки цьому вдалося відібрати 53 дівчини, з котрими підписали контракт на п’ять місяців із можливістю продовження.
21 січня 2015 року виходить шостий студійний альбом “Koko ga Rhodes da, Koko de Tobe!”, в перший день продали 693 074 копій. 26 березня Ріна Каваей, та сама постраждала, оголосила про свій вихід, вона вирішила продовжити акторську кар’єру. Також виявилося, що значний вплив на рішення мав минулорічний інцидент. 10 травня кілька учасниць виступили у Нью-Йорку на щорічному фестивалі “День Японії” в Центральному Парку. 18 листопада випускають сьомий альбом “Kuchibiru ni Be My Baby”. А вже 15 грудня на заході “AKB48 Kouhaku Utagassen 2015” в гурті вперше дебютувала іноземка: Ма Цзялін з Тайваню.
9 березня 2016 року виходить сингл “Kimi wa Melody”, присвячений 10-тій річниці гурту, в його записі засвітилися колишні учасниці Ацуко Маеда, Юко Ошіма, Маріко Шінода, Томомі Ітано і Мінамі Такахаші. 26 березня дирекція cтворили три сестринські гурти TPE48 (Тайбей на Тайвані), MNL48 (Маніла, Філіпіни), BNK48 (Бангкок, Таїланд).
Обкладинка синглу “Kimi wa Melody”
9 червня АКВ48 офіційно відмежувався від свого дочірнього проекту SNH48, також оголосили, що проекти BEJ48 та GNZ48 не мають жодного стосунку до родини 48. Трапилося це через порушення SNH48 умов договору. 18 червня під час виборів учасниць до запису чергового синглу про свій вихід оголосила ще одна учасниця першого покоління Харуна Коджіма. 6 серпня AKB48 разом із сестринськими гуртами провело спеціальний спортивний фестиваль “AKB48 Group Dai Undokai” на Saitama Super Arena, а наступного дня – благодійний фестиваль. Одна з пісень 45-го синглу “Hikari to Kage no Hibi” стала опенінгом програми про баскетбол Nettoh Koshien. Ще одна пісня “Ano Hi no Jibun” із сингла увійшла до нового документального фільму про гурт “Sonzai suru Riyuu DOCUMENTARY of AKB48”. А заголовна пісня “High Tension” стала темою дорами “Cabasuka Gakuen”.
Харуна Коджіма
3 жовтня 2016 року на заході Baito Харука Шімадзакі оголосила про свій випуск, котрий відбувся наприкінці грудня. Вона продовжила свою діяльність в якості моделі, а також була запрошена до Studio Ghibli для озвучення персонажів. 10 жовтря сфомували дочірній гурт STU48 (Setouchi48), при чому театр гурту вирішили розмістити на круїзному лайнері, котрий мав мандрувати теренами семи префектур протягом літа 2017 року. 8 грудня в театрі АКВ48 представили 16-те покоління гурту, до котрого потрапили 19 дівчат. Окрім того сформували дочірню компанію AKB48 China, котра мала б виконувати функції мосту між Японією та Китаєм для побудови театру в Китаї.
25 січня 2017 року виходить 8 студійний альбом “Thumbnail”. 11 лютого дебютували дівчата 16 покоління. Гурт отримує нагороду “Сингл року” на “THE 31st JAPAN GOLD DISC AWARD” за пісню “Tsubasa wa Iranai”, це вже сьома перемога поспіль. В цьому ж році випускаються Харуна Коджіма і Маю Ватанабе
В подальшому гурт продовжував і продовжує свої добрі традиції. Альбоми виходять щороку в січні, так само випускаються співачки перших років, а на їх місце приходять нові. Навряд чи проект зникне найближчим часом, його успіх та популярність говорить сама за себе. Критики відмічають приторну солодкість пісень, та деяку сексуалізацію текстів (що часом призводить до скандалів). Більшість авдиторії гурту – чоловіки, котрі сприймають учасниць в якості молодших сестричок та потенційних половинок, та дівчата-підлітки, котрі бачать себе на місці вокалісток.
