Ми розкажемо вам як історія проходить шлях від ідеї в голові автора то змальованих та списаних змістом аркушів паперу. Складатиметься він із очевидних пунктів, але все одно вам може бути цікаво як працюють професійні манґаки.
1. Перший етап – зовсім не малювання. От уявіть, що автор почав малювати а потім вирішив змінити зовнішність персонажа, його поведінку, чи взагалі повністю змінити деякі сцени (я вже мовчу, що стенарієм та малюванням може займатися інша людина).В процесі створення книги виправити таке простіше простого, а от у мальованій історії – трохи марудно, треба чи не все переробляти. Тому перший крок – продумання майже всього сценарію наперед, чи хоча б до того моменту, де точно нічого вже не змінюватиметься. Взагалі для створення сценарію існує багато канонів, наприклад дуже важливо заінтригувати читача вже у першому розділі. Також дуже важливий момент – створення дизайну персонажів, їх промальовка з різних ракурсів, щоб вони були впізнаваними. А опис характеру та різні відомості додаються у формі тексту. Також за бажанням замальовують основні локації.
2. Один із найскладніших етапів – розкадрування. Тут автор повинен правильно передати у кадрах, події,що запланував на словах. І тут треба задіяти всю свою увагу, щоб читач правильно спрймав історію. Як ми знаємо, у манзі є набагато більше свободи для передачі емоцій героїв, але тут теж не завадить продумати стиль подачі історії, аби не вийшло так, що кінцеві розділи сприйматимуться геть інакше ніж початкові. Цей етап схожий на режесуру, але манґаці скаладніше, адже наприклад коли триває статична сцена (діалог між персонажами, роздуми когось одного) не дуже й то цікаво кілька сторінок дивитися на одні й ті самі зображення. Можливо ви помітили, що в таких моментах автори зображуть що уявляє персонаж чи урязноманітнюють ракурси.
3. Якщо розкадрування планувалося на чернетці, то після цього манґака приступає до створення чистовика. Він бере папір формату В4 чи А4, досить міцний, який міг би без шкоди витимати численні витирання, підправляння та в майбутньому шари туші, і малює ескіз олівцем. Для цього манґаки використовують механічні олівці, які не потребують заточування і стало малюють акуратними, тонкими лініями.
4. Після цього манґака використовує цілий арсенал різних знарядь для того, щоб обвести свій малюнок тушшю. Це різного роду пера, для ліній різної товщини, а також ручки-пензлики для заповнення порібних полів чорним кольором, лінійки для створення акуратного фону чи побутових предметів, лекала для ефектів та кривих ліній. Окрім того, що завдяки цим знаряддям робота виглядає пристойно, це щей значно економить час. Після роботи над цим етапом манґака ще додатково виправляє різні огріхи за допомогою спеціальної рідини.
5. Оскільки обведений тушшю малюнок ще неповністю виглядає реалістично, для цього виконуюють тонування. Існують різні способи для створення тонів різного ґатунку, щоб правильно передати текстуру матеріалів, навколишнє середовище. Щоб полегшити роботу штрихування використовують скрінтони – спеціальні плівки із шаром текстури. Їх приклеюють до паперу, а коли знімають – чорнила залишаються в потрібних місцях.
6. Останній етап, звісно, текст. В процесі розробки завчасно планується де і які форази будуть написані, а в кінцевому етапі манґака лише дбає про те, щоб всі фрази були написані чітко та розбіриливо і вмістилися у відведені їм місця.
Тож коли наступного разу будете читати манґу задумаєтеся як багато зусиль та часу в неї вкладено!
