Всі, хто цікавляться шарнірними ляльками, мабуть, не один раз зустрічали на різних сайтах фотографії із шарнірними жабками, мишками та іншими звірятками на фоні казкових будиночків. І хто б міг подумати, що цю казку створює майстриня з України, пані Ірина. Нині маємо нагоду порозмовляти із самою майстринею та довідатися більше про цей чарівний світ.
Розкажіть, будь-ласка, як і з чого почався ваш творчий шлях?
Я з дитинства полюбляла різноманітний крафт: малювала, клеїла, вишивала, тощо. Скільки себе пам’ятаю, завжди щось видумувала та створювала. Це практично невід’ємна частина мене, я цим живу.
А як ви познайомилися із загадковим світом шарнірних ляльок?
Спочатку я познайомилася зі статичними ляльками. Побачила, що люди роблять не тільки ляльок-дітей, а й дорослих людей, а також усіляких фентезійних персонажів. Спробувала й сама зробити таку ляльку, але швидко зрозуміла, що мені в ній дуже не вистачає інтерактиву, можливості гри з нею. Це була лялька на каркасі з дроту, але весь одяг знімався, мав справжні застібки, тощо. В статичній ляльці подібне не цінується взагалі, не має значення.
У процесі виготовлення я відвідувала форуми, шукала інформацію, як і що робиться. Таким чином і дізналася, що бувають не тільки статичні, але й шарнірні ляльки. І одразу зрозуміла: о, це моє! У них не тільки одяг та взуття були повністю функціональними, але ще можна було поміняти перуку, переставити очі. Це мене вразило!
Як до вас прийшла думка створити свою ляльку?
Я хотіла мати ляльку певного вигляду, на ринку БЖД такої не було. Слід сказати, що забаганки в мене завжди були нівроку: може, хтось інший знайшов би собі щось приблизне й задовольнився тим, але я вирішила піти складним шляхом і зліпити голову БЖД самотужки. Це була голова персонажа FFVII (Фінал Фентезі 7) – Сефірота. До мене тираж цього персонажа робили тричі. Моя версія була четверта, і ще потім люди робили замовлення у інших майстрів, бо персонаж дуже популярний.
Я посадила голову на тіло китайської фірми Dream Realm, яке підходило по пропорціях.
Якою була ваша перша лялька?
Це був Supergem Lazule корейської фірми Soom. На ньому я вчилася робити практично все.
Як далі розвивався ваш шлях?
Мені було нецікаво купляти все для мого БЖД, а хотілося робити самій. Тож я вчилася малювати мейкап, робити перуку, шити одяг, робити взуття, тощо. Звісно, перші спроби були новачкові, але я швидко вчилася.
Після першого успіху з Сефіротом я вирішила спробувати зліпити цілу ляльку. Обрала мишу, бо раніше тримала домашніх мишей, ці маленькі звірятка мені дуже подобаються. А ще не хотіла робити щось велике за розміром, бо то для першої шарнірної ляльки занадто великий виклик. Так і народилася Миша Манюня, перша з серії Лісових Мешканців, яка мала успіх і вже перевидавалася кілька разів у різних кольорах.
Що означає назва “Whispering grass”, як вона з’явилася?
Whispering grass – Трава, що шепоче. Мені хотілося створити бренд, який асоціювався би з відчуттям казки, спогадами про дитинство, з містичним настроєм, щось пов’язане з природою.
“Whispering grass” знаний перш за все чудовими звірятками. Як вони з’явилися? Як виглядав процес їх створення?
Про Мишу Манюню я вже розповіла. Захотілося продовжити серію Лісових Мешканців якимось милим звірятком, а у казках мишка й жабка часто взаємодіють. Так був запланований і створений Пан Ропуха.
Взагалі будь-яка БЖД починається з креслення. Ну тобто є майстри, які ліплять без нього, але переважна більшість розпочинає роботу саме так. Креслення має фронтальну та бічну проєкції, по яких зручно відміряти пропорції та розміри деталей. Далі майстер зазвичай обирає матеріал для прототипування: віск, глину самозастигаючу або таку, що запікається, епоксидку, тощо. Я робила своїх звіряток з самозастигайки, потім знімала форми і відминала туди епоксидку. Потім все це шкурилося, вкривалося шаром грунту, полірувалося, щоб прибрати найменші подряпини. Це дуже довга робота з багатьма етапами, брудна і вимагає уваги до деталей. Тому мало хто робить шарнірних ляльок в єдиному примірнику))
Як ви придумали такі чудові і водночас такі українські назви?
Дуже дякую за комплімент! Я ретельно обираю ім’я для кожного звірятка, перебираючи багато варіантів. Для мене було принципово, щоб це були саме українські назви, щоб у кожній ляльці був шматочок української душі. Також зважаю на те, щоб у латинській транскрипції назви молдів не було надто складно прочитати))
На презентаційних фото ляльки представлені в чудових костюмах. Ви самі їх шиєте?
Так! Я взагалі все роблю для своїх ляльок сама, декому навіть очі малюю. Оскільки звірятка досить маленькі – дехто, от як миша та бурундучок, лише по 10,5 см зросту, доводиться ретельно підбирати тканини і придумувати усілякі лайфхаки, аби одяг не виглядав надто ляльково.
А чи замовники теж мають можливість отримати від вас жабку чи лисичку з вбранням?
За бажанням замовника я можу пошити комплект одягу. Зазвичай я питаю, у якій кольоровій гамі він має бути, які є побажання. Іноді роблю фулсети: продаю готову ляльку разом з комплектом одягу.
Чи мають вони якусь свою історію? Чи живуть вони в якомусь одному світі?
Лісові Мешканці живуть у чарівному лісі, вони усі – як одна дружня сім’я, допомагають одне одному і спільно вирішують проблеми. У кожного звірятка є своя роль. Плануючи наступну ляльку, я завжди думаю, яку історію вона матиме і як впишеться в існуючу історію.
Яка історія, на приклад, у Лиса Хитрулі?
Лис та лисиця приїхали до Чарівного Лісу з великого міста. Лис відкрив перукарню, а Лисиця – парфюмерний магазин. Обидва – великі модники, вбрані у найостанніші фасони. Про своє минуле не дуже люблять розповідати: певно, за тим стоїть якась таємниця.
Ваші звірятка мають чудові фотографії. Як проходив процес зйомок?
Спеціально для Лісових Мешканців я купила на Аліекспресі багато штучних квітів, щоб робити зйомки вдома, за будь-якої погоди і у будь-яку пору року. За фон слугує чималий шмат бавовняного оксамиту, на якому я розставляю “ліс” і звіряток.
Також я зробила кілька лялькових будиночків і начиння до них, щоб показати побут та дозвілля звіряток. Фото на природі та в інтер’єрі приваблюють глядачів набагато краще, ніж просто фото звіряток. Так я можу робити цілі фотоісторії. Мені вже не раз пропонували зробити книжки з моїми історіями, але я поки що не відчуваю можливості це зробити, щоб книжки мали попит.
Окрім звіряток на сайті представлені голови дорослих ляльок до Iplehouse. Чому саме цей бренд, а не, наприклад, більш казковий CP/Fairyland?
Мені з дитинства хотілося мати ляльку, яка виглядала б, як доросла людина. В моєму радянському дитинстві існували лише ляльки-діти. Барбі свого часу стала справжнім відкриттям. Але мені й того було замало: реалістичні художні ляльки – ось моя планка))) Якби я не пішла в БЖД, то мабуть збирала б Hot Toys.
Свого часу був чудовий проєкт Minimee від корейської контори Doll In Mind: можна було замовити ляльку по фото реальної людини. Люди стали замовляти голови знаменитостей: японських співаків, голівудських акторів, тощо. Сефіротів ось було три версії (см. вище). Я багато років з цікавістю стежила за проєктом. Оскільки досвід ліплення голови по фото в мене вже був, я вирішила підняти планку і зліпити не комп’ютерного персонажа, а людину. Бути піддослідним випало Тому Гіддлстону, якого в ролі Локі я якраз нещодавно вподобала.
Власне, на Іплхаусі в мене тільки найостанніший молд – Роберт (Дауні Мл.), решта – на тілах інших фірм. Я завжди прошу замовників надіслати мені фото мого молду на тілах тих фірм, які у них є, щоб наступні покупці мали більше інформації. На сторінці кожного молда є фото гібридів.
Покупець має повну свободу у тому, на яке тіло саджати голову. Я тільки вітаю різноманітність у цьому питанні!
Як ви навчилися робити мейкап лялькам? Чи це складний процес?
Почала зі свого першого, Soom Lazule. Інформацію про те, як малювати мейкапи, дивилася здебільшого на російському форумі БЖД Клаб, а також на найбільшому світовому англомовному форумі Den of Angels. На початку не розібралася, скільки лити лаку, тож мейк не був закріплений як слід і досить швидко обліз. Тепер з цим проблем жодних, я не дотримуюся технології нанесення так жорстко, як це описано, а мої мейки носяться на ляльках роками.
У моєї Наталі зараз мейк, який малювався у 2014 році, тобто йому вже 8 років – а це моя найулюбленіша “робоча” лялька, на яку я постійно шила, робила намиста, головні прикраси та головні убори, тощо. А люди, бува, пишуть про такі проблеми з мейкапами, що я й уявити не можу: наприклад, вологість була аж 80 відсотків, мейк пішов лускою! При тому, що я й при 90 відсотках можу закріплювати мейк – аби не було дощу, туману чи снігу. Мабуть, у мене легка рука, чи що))
Звичайно, якщо вам дістався бракований балон Містер Суперкліра, тут нічого не вдієш. Таке в мене було одного разу, наприкінці балона.
Щоб малювати мейкапи, бажано мати гарну дрібну моторику. Знаю професійних художників у нашому хобі, які мейкапи не малюють, бо не можуть. Але спробувати варто, бо це дуже цікаво!
Чи у вас в планах є придумати якісь інші персонажі?
Йой, планів завжди так багато, що життя не стане втілити їх усі! Сподіваюся чимскоріш повернутися на батьківщину та стати до роботи! Маю плани як на Лісових Мешканців, так і на голови великих ляльок. Дуже хочу зробити жіноче тіло 65 см.
На сайті є кілька інструкцій з виготовлення одягу і взуття. Як вам прийшла ідея створити такі інструкції? Чи не думали зробити якісь курси?
Я сама вчилася малювати ляльок, робити перуки, тощо, по туторіалах, які викладали люди в інтернеті. Загалом у БЖД хобі дуже багато подібних матеріалів: люди охоче діляться знаннями. Я завжди щось видумувала, маю досить унікальні напрацювання з деяких видів крафту, як-то прошивна перука на клеєній шапочці. Маю свої підходи до малювання мейкапів, тощо. Для мене природньо ділитися цим усим, та й хочеться додати щось корисне до хобі, де до мене інші так гарно попрацювали та допомогли своїми порадами.
Тож коли роблю щось нове або, на мою думку, цікаве, намагаюся робити фото чи відео процесу, аби потім викласти опис в інтернеті. Попит на такі матеріали величезний.
Маю на сайті й безкоштовні туторіали, і ті, що продаю.
Стосовно курсів – не певна, це великий обсяг роботи. Скажімо так, я до цього морально не готова. Маю досвід викладання у вузі, тож трохи знаю, що кажу. Це не для всіх.
Від творчості перейдемо до більш прагматичних і приземлених питань. Звідки замовляють у вас звіряток?
З усього світу, але переважно з США, Канади, Європи. Українська спільнота БЖД мене добре знає і також замовляє.
Зазвичай люди знаходять інді-бренд за фейсбуком і сайтом. Ваш сайт є англомовним. Чи плануєте українську версію?
Йой, я довго думала над цим. Зробити українську версію – то менша частина роботи, а от потім оновлювати її так само, як англійську – то займає дуже багато часу на постійній основі.
Але на останній виставці, в якій я брала участь як автор зі стендом, самі українці дали мені вичерпну відповідь. Коли я казала, що сайт є, але тільки англомовний, практично всі казали, що то не проблема. Сучасна молодь чудово володіє англійською, тож для мене однією проблемою менше)))
Якщо в нас колись буде великий внутрішній ринок – тоді, можливо, з’явиться і україномовна версія. Поки що переважна частина продажів іде за кордон.
Чи ви представляли свої роботи на якихось виставках чи фестивалях?
Для мене виставки – це радше піар-акція. В Києві багато років поспіль проводиться виставка “Модна Лялька”, двічі на рік: навесні та восени. На жаль, останніми роками, через пандемію ковіду, а тим більше війну, не вдавалося проводити виставки так часто, як раніше, але організатори роблять все можливе і неможливе. Я намагаюся відвідувати кожну виставку, організатор завжди запрошує наш український клуб БЖД на БЖД-дефіле, де ми показуємо своїх ляльок публіці. Іноді я виставляюся як майстер, зі своїм стендом.
Їздити на виставки в інші країні і навіть в інші міста в межах України, чесно кажучи, не маю особливого бажання, бо це дуже велике навантаження. Все одно переважну більшість БЖД покупець вибирає по фото в інтернеті, так традиційно склалося в нашому хобі.
А як щодо КомікКону і подібних заходів?
Не була жодного разу. Кілька разів збиралася, але то одне, то друге))) Туди є сенс носити тільки великих ляльок, в мене стільки персонажів Марвел – і жодного косплея))) Ну хоч Старк тепер є, то є вже з ким іти.
Чи бували на якихось закордонних подіях?
Ніт))
Чи ваші роботи виставлялися в якихось постійних галереях, як от закритій нині “Парсуні” чи закордонних?
Для “Парсуни” мої ляльки – неформат. Про закордонні галереї навіть не думаю. Є більше шансів продати ляльок онлайн. Так у нашому хобі склалося, що перші БЖД фірми були азійські, тож покупці з Європи та Америки мали орієнтуватися лише по фото в інтернеті. Коли я прийшла в це хобі, то сприйняла це як належне, ну і так воно досить жваво відбувається й дотепер. Мені взагалі здається, що час галерей відходить у минуле.
А чи ви самі збираєте ляльки?
Можна сказати, що вже ні, бо маю стільки власних молдів – усіх треба обшити-обмалювати, зняти якусь фотоісторію, тож їх вистачає з головою!
Чи є у вас якась лялька мрії, котру колись хотілося б придбати і поставити на поличку?
Взагалі не маю такого бажання. Я за характером не колекціонер, мені не важливо мати. Лялька для мене – то інструмент, через який я змінюю світ, висловлюю якісь свої думки.
До речі, свою ляльку мрії я вже зліпила))
Аскер
В світі зараз дуже сильно розповсюджені підробки – рекасти, у нас їх ще бутлегами називають. Чи були спроби спіратити ваші ляльки
Поки ні – мабуть, мої ляльки не надто популярні)) Але так, це дуже велика проблема і для самих майстрів, і для покупців.
А як ви самі ставитеся до цього явища?
Цілковито засуджую. Добре, що БЖД спільнота досить одностайна у цьому питанні і не толерує бутлеги.
Фірмовий сертифікат для ляльок
Зараз через війну ви змушені були виїхати до Польщі. Як вам польський ляльковий фандом?
Якщо чесно – офігенно! Польща – велика країна, і БЖД тут досить популярні. Я давно підписана в Інстаграмі на багатьох польських майстрів. У вас є круті мейкапери, фотографи, швачки, майстри взуття і аксесуарів, тощо. І, звичайно, польські автори ляльок. А тепер познайомилася і з локальною спільнотою: бачу, що життя вирує, групи активні, хоббіїстів багато.
Чи плануєте якось розвивати свою творчість в Польщі?
Власне, тут питання стоїть так: що я можу робити у Польщі з тими ресурсами, що в мене є? Бо в Києві лишилася така купа купезна інструментів, обладнання та матеріалів, майстерня і, власне, ляльки. Одна польська БЖДшниця порадила мені запропонувати послуги мейкапа, тож я закупила матеріали, інша полька подарувала пастелі, олівці і ще купу всього, іще одна – лялькові вії. Підтримка просто неймовірна. А скільки я отримала корисних порад!
А потім я іще трохи подумала і вирішила робити лялькові намиста. Вже маю перших покупців!
Далі побачимо, як складатимуться обставини, бо хочу повернутися в Україну якомога швидше.
Що б ви порадили починаючим колекціонерам шарнірних ляльок?
Спочатку як слід роздивитися навколо. Ретельно зібрати інформацію про БЖД – шо то воно є, які види бувають, чи брати фулсет, чи самому все збирати, як випадково не купити бутлега, тощо. Якщо є можливість – зустрітися з власниками БЖД, помацати-покрутити, щоб зрозуміти, який формат найзручніший, а тоді вже вибирати свою першу ляльку.
Але, зрештою, якщо лялька не припала до душі – її завжди можна продати. Раджу не забувати, куди ви поклали сертифікат)))
Завжди пам’ятайте, що ляльку ви купляєте для себе, для власного задоволення. На жаль, в нашому хобі є певний відсоток токсичних людей, але приязних все одно більше! Якщо ви компанійська людина і хочете спілкування у хобі, то обов’язково знайдете собі друзів.
А починаючим авторам і авторкам?
Зараз багато хто робить своїх перших ляльок в 3D. Я всіляко вітаю цифрові технології і збираюся переходити на 3D ліплення сама. Але все ж раджу свою першу ляльку ліпити руками: так вам буде набагато простіше зрозуміти механіку шарнірів і як воно все повинно працювати. Також раджу потримати в руках і ретельно покрутити ляльок різних фірм: це дуже цінний досвід. Далі сміливо переходьте в 3D)))
Про важливість креслення я вже писала. З кресленням працювати набагато простіше.
Не забувайте робити фото робочого процеса, що частіше – то краще. Потім подякуєте мені))
Ну й, звісно, бажаю натхнення!
Бажаємо пані Ірині величезних творчих успіхів, натхнення, здоров’я всій родині, а, головне, після перемоги нового витку розвитку. І аби ці чарівні звірятка підкорили весь світ.
