Словник укладений за алфавітом залежно від української вимови кожного слова. Відповідно, спочатку йде український варіант, потім англійський аналог (якщо є), потім дається тлумачення слова і (якщо потрібно) коротке пояснення з декількома прикладами для наочності.
А
Айзобан (aizouban) – колекційне видання манґи, зазвичай випускається обмеженим тиражем і містить різноманітні бонуси.
АМВ (AMV, Anime Music Video) – музичні кліпи, створені фанами аніме, що складаються з нарізок з аніме-серіалів (одного чи більше) під музичний супровід (зазвичай, пісня відомого виконавця).
Анігайд (Anime FAQ, anime guide, aniguide) – стаття з корисною інформацією про аніме, зазвичай, розповсюджується через мережу інтернет на безкоштовній основі. Здебільшого гайди відрізняються, скажімо, від журнальних статей можливістю подальших оновлень і способом розповсюдження. Існує велика кількість варіантів анігайдов: це можуть бути аналізи сюжету того чи іншого аніме; гайди з переліком та описом заклинань, які використовують персонажі серіалу; гайди, що містять інформацію про відмінності в різних релізах одного і того ж аніме, тощо. Наприклад, цей словник аніме-термінології також є різновидом анігайда.
Аніме (anime) – японська анімація (хоча іноді словом «аніме» можуть позначатися і інші анімаційні фільми, близькі до стилістики японської анімації). Термін походить від скороченої японської вимови англійського слова «animation».
Анімешники – шанувальник аніме-жанру, отаку.
Аніманґа (animanga) – збірне поняття, що означає аніме і манґу.
Антенники (hair antennas) – особливість дизайну зачіски персонажа аніме або манґи, яка полягає в тому, що два пасма волосся на голові персонажа стирчать таким чином, що нагадують вусики комахи. «Антенників» можна спостерігати у багатьох аніме – наприклад, Нару Нарусігава з «Love Hina» або Аріка Юмеміі з «Mai-Otome».
Арк (story arc) – частина сюжету аніме або манґи, що характеризується відносним ступенем самодостатності. Зазвичай, цей термін застосовується лише до дуже довгих аніме-серіалів і манґи, де сюдеж вміщує декілька підсюжетів. Наприклад, манґа «Руроні Кенсін» умовно ділиться на три сюжетних арка – «Токіо», «Кіото» і «Помста». Незважаючи на те, що зазвичай «арки» сюжетно пов’язані між собою і утворюють єдину історію, існують і приклади аніме, коли різні сюжетні арки не мають між собою безпосереднього взаємозв’язку – наприклад, у серіалі Higurashi no Naku koro ni кожен сюжетний арк дає свою кінцівку історії, і з кожним наступним Арком все починається заново.
Ахоге (ahoge) – особливість дизайну зачіски персонажа аніме або манґи, яка полягає в наявності «неслухняною» пасма волосся, що постійно стирчить. Здебільшого, такий прийом використовується, щоб підкреслити несерйозність або комічність персонажа. Ахоге можна спостерігати, наприклад, у Кіцуне з «Love Hina» або Еда з «Fullmetal Alchemist».
Б
Бакун (bakunyuu) – особливість дизайну, що полягає в тому, що героїня аніме або манґи зображується з навмисно перебільшеними розмірами грудей, що часто виходять за рамки життєвих реалій. Найчастіше такий художніми прийом застосовують в еротичних жанрах аніме.
Бішьоджьо (bishoujo) – «вродлива дівчина». Термін позначає дуже милих і привабливих героїнь аніманґи, а також може позначати жанр аніме, де приділяється особлива увага схожим персонажам. Прикладами бішьоджьо можуть слугувати: Чіі з «Chobits» або Харука з «Kimi ga Nozomu Eien». Як жанр, «бішьоджьо» зазвичай націлений на чоловічу аудиторію.
Бішьонен (bishounen) – «вродливий юнак». Термін позначає гарних чоловічих персонажів аніманґи (при цьому «вродливими» в даному випадку вважаються не м’язисті «мачо», а, навпаки, юнаки жіночного типажу), а також може позначати жанр аніме, де приділяється особлива увага схожим персонажам. Прикладами бішьонен-персонажів можуть слугувати: Гріффіт з «Berserk» чи герої Yami no Matsuei (Асато Цузукі, Хісока Курасакі, Доктор Муракі). Зазвичай, всі персонажі у стилі сьонен-ай також зображені в якості бішьоненів.
Буккаке (bukkake) – піджанр еротичного аніме (а також «живої» порнографії), де наголос ставиться на сценах групового сексу і «розліт» сперми.
Бункобан (bunkoban, bunko) – том манґи (хоча, в бунко-форматі можуть друкуватися і книги) компактніших розмірів, ніж звичайний танкобон і, зазвичай, видрукуваний на якіснішому папері.
Г
Ґайден (gaiden, side-story) – цей термін широко застосовується в аніме, манзі і відеоіграх, позначає додаткову історію, спінофф. Наприклад, Higurashi no Naku koro ni Gaiden: Nekogoroshi-hen розповідає додаткову історію, яка не увійшла в серіал і залишилася «за кадром».
Гаремник (harem anime, harem comedy, haremcom, rabucomi) – піджанр романтичних комедій в аніме і манзі, характерною рисою якого є велика кількість жіночих персонажів «на будь-які смаки» на тлі декількох чоловічих персонажів. Жанр націлений на чоловічу аудиторію. Зазвичай, основою сюжету є співжиття одного хлопця (який зображений «пересічним», щоб публіці було легше асоціювати себе з головним героєм) з багатьма особинами протилежної статі, що врешті-решт веде до романтичних відносин. Наприклад до гарем-жанру можна віднести Love Hina, He is My Master, Green Green. У Японії ж для позначення такого роду аніме і манґи частіше використовується термін «rabukomi» (lovecomi, любовна комедія).
Ґекіґа (gekiga) – раніше (у 60-х роках) термін використовувався для позначення коміксів, які відрізнялися від розрахованої в основному на дітей «журнальної» манґи, більш якісної і реалістичної промальовки. Ґекіґа також мали складніші сюжетні лінії. Нині це слово «ґекіґа» в основному використовується для позначення манґи зі стилем малювання, відмінним від анімешних стандартів (реалістичні риси обличчя, пропорції тіла).
Гонзятина – саркастичне найменування всієї сукупності аніме, випущеного відомою японською студією GONZO.
Гуро (eroguro, guro-hentai, guro) – різновид еротичної аніманґи з домінуванням крові і насильства. Найвідомішим прикладом є аніме «Уроцукідоджі» («Chojin Densetsu Urotsukidoji»).
Гег (gag, visual gag) – сцена в комедійному аніме (манзі), де гумор передається за допомогою малювання. Прикладом графічного гега може слугувати момент, коли при вигляді симпатичної дівчини-бісьодзьо у хлопців починає фонтанами юшити кров з носа. Особливий акцент на графічні геги ставили, наприклад, такі анімешні комедії як «FLCL» або «Excel Saga».
Д
Деформінг (deforming, super-deformed, SD) – характерний для аніме і манґи (в основному – комедійного спрямування) стиль малювання, при якому риси обличчя і пропорції тіла персонажа спотворюються найнеймовірнішим чином.
Джапанімейшн (japanimation) – раніше цей термін використовувався в українських (і західних) фандомах для позначення японської анімації, але пізніше був витіснений словом «аніме». Проте, термін «japanimation» досі використовується в Японії для позначення анімації вітчизняного (тобто японського) виробництва.
Джьосей (josei) – різновид аніме та манґи, здебільшого націленої на аудиторію юних дівчат (приблизно 18-30 років).
Добуцу (doubutsu) – милі пухнасті звірята (але не варто плутати їх з кемономімі), здебільшого фігурують в аніме, що розраховане на дитячу аудиторію. Прикладом може слугувати Мамо з «Chrono Trigger OVA (Nuumamonja)».
Доджінші (doujinshi) – манґа-самвидав (розповсюджується через мережу інтернет), зазвичай заснована на сюжетах (і персонажах) відомих комерційних аніме-серіалів (хоча, можливі й оригінальні роботи). Доджінші, що містять еротичні сцени (а саме такі доджінші, зазвичай, найпоширеніші), здебільшого мають найменування «H-doujishi» або «H-doujin». Доджінші, поширювані через мережу інтеренет іноді іменуються «вебманґою» або «вебкоміксами».
Доджіншіка (doujinshi-ka) – автор доджінші.
Доджін-новел (doujin-novel, visual novel) – різновид текстового квеста з графічним оформленням в стилі японської анімації, фактично є інтерактивним аніме. Але, незважаючи на те, що гравець може певною мірою впливати на події гри, зазвичай, доджін-новели не передбачають численних кінцівок або значних сюжетних переходів.
Дорама (dorama, live action drama) – «живий» японський фільм або серіал, знятий за мотивами манґи або аніме.
Е
Еччі (ecchi, etchi) – жанр аніме і манґи, в якому особлива увага приділяється фансервісу, а також гумору на сексуальну тематику. Зазвичай, такі твори містять значну кількість оголення і «двозначні» сцени, але не демонструють статеві органи або натуралістичні сцени сексу. Прикладами жанру можуть послужити «Golden Boy», «Полум’яний Лабіринт», «Amainaideyo!!», «Chobits». Більшість «гаремників» також входять до жанру еччі.
Ендінґ (ending, ED) – анімаційна заставка з кінцевими титрами в ТВ-серіалах і OVA, зазвичай, показується в кінці кожної серії і супроводжувана кінцевою піснею (хоча, після ендінґу може йти анонс наступного епізоду). Зазвичай, ендінґи не тривають понад півтори хвилини.
Ероаніме (eroanime, H-anime) – збірне поняття, що означає будь-яке еротичне аніме (хентай, яой, юрі, лолікон, сьотакон тощо)
Ероґе (eroge, H-game) – японська еротична відеогра.
І
Інгріш (engrish, japlish) – неправильні, позбавлені сенсу чи завідома помилкові англійські фрази в аніме або піснях. Іноді під «інгрішем» також мають на увазі помилки перекладу, викликані відсутністю деяких властивих англійській мові звуків у японському мовленні (наприклад, переплутані літери «л» і «р»).
Інумімі (inumimi) – різновид кемономімі. Антропоморфні персонажі аніме і манґи з собачими хвостиками і вушками. Прикладом Інумімі може слугувати Інуяша з однойменного аніме, або героїні манґи «Inumimi».
ІСА, альбом-образ (ISA, Image Song Album) – музичний альбом з піснями, присвяченими персонажам аніме. Зазвичай, в такому альбомі кожна пісня присвячена окремому персонажу і покликана відобразити його внутрішній світ, історію тощо.
Й
Йонкома (yonkoma, 4-koma, strip comics) – манґа, що складається з 4-х кадрів, які зазвичай читаються зверху-вниз. Здебільшого, всі творіння йонкома-формату характеризуються комедійної спрямованістю і спрощеним стилем малювання. Мабуть, найвідомішим представником, що офіційно видавав йонкоми є «Azumanga Daioh!».
К
Кавай (kawaii) – термін, що позначає все миле й чарівне. Найчастіше в мовленні адаптується в прикметник, приймаючи форми «кавайно», «кавайна» тощо. Окрім того на українських аніме-форумах «кавай» часто використовується як найменування різновиду аніме, де особливий акцент робиться на милих персонажів.
Камеко (kameko, camera kozo) – ті, хто фотографують косплеєрів.
Канзенбан (kanzenban) – повне зібрання манґи.
Каоані (kaoani) – анімешні анімовані смайлики, часто використовувані при спілкуванні шанувальників японської анімації в мережі інтернет. Слово походить від «као» (особа) і «ани» (анімація).
Кемономімі (kemonomimi, animal ears) – популярні персонажі аніме і манґи, з антропоморфною зовнішістю. Зазвичай, кемономімі мають свій характерний стиль мовлення і додають до вимовлених фраз закінчення на кшталт «ня», «нє», «пуу» тощо. (Особливо часто це виявляється у котячої версії кемономімі – «некомімі») При цьому, вагома відмінність від добуцу полягає в тому, що кемономімі не мають хутра на тілі (за винятком вух і хвоста) і виглядають досить людиноподібними. Не варто також плутати кемономімі з персонажами, зачіска яких стилізована під «вушка», або які носять «вухаті» аксесуари. Прикладами кемономімі можуть слугувати Ічіго з Tokyo Mew Mew, Рабі Ен Розі з Di Gi Charat, Інуяша з однойменного аніме тощо.
Кіберпанк (cyberpunk) – жанр аніме і манґи (втім, на заході цей термін застосовується і за межами аніме-стилістики), близький до наукової фантастики і концентрує особливу увагу на життя суспільства в футуристичному світі, співвідношення людини і машини тощо. Прикладами можуть слугувати Ghost in the Shell або Cyber City Oedo 808.
Китайські порномультики (китайські-порно-мультики) – саркастична назва японської анімації, найчастіше використовується, щоб підкреслити фансервісну спрямованість деяких повнометражок і серіалів.
Кіцунемімі (kitsunemimi) – різновид кемономімі. Антропоморфні персонажі аніме і манґи з лисячим хвостом і вушками.
Кодомо (kodomo) – різновид аніме та манґи, розрахованої здебільшого на дитячу аудиторію (приблизно від 5 до 12 років). Наочним прикладом такого аніме є «Покемон».
Кон (kon, con, convention) – присвячений аніме-тематиці захід, що передбачає великі збіговиська отаку; аніме-фестиваль. Наприклад, Otakon, Sakuracon, Yaoi-con, Nekocon, Comiket, ОТОБЕ.
Косплей (cosplay, costume playing) – переодягання в (зазвичай саморобні) костюми персонажів з аніме, манґи або відеоігор. «Косплейером» (рідше – «косплейщиком») називаються люди, що захоплюються косплеєм.
Кросплей (crossplay, cross-dressing cosplaying) – різновид косплею, що полягає в переодяганні в костюми анімешних персонажів протилежної статі. Наприклад, коли дівчина-косплейер переодягається в Клауда Страйфа з Final Fantasy VII.
Л
Лолікон (lolicon, lolikon, loli) – різновид еротичного аніманґи доджінші за участю маленьких дівчаток (наприклад, аніме «Lolikon Angel» або манґа «Let’s Study!»). Маленьких героїнь із творів такого роду зазвичай іменують «Лолі» (від назви роману Володимира Набокова «Лоліта»). Варто зазначити, що іноді слово «лолікон» може змінюватись для точнішого позначення жанру – наприклад, «неко-лолікон» може позначати лолікон з маленькими дівчатками-неко; Гуро-лолікон може позначати лолікон з великою часткою крові і насильства тощо.
М
Манґа (manga) – японські комікси. Зазвичай, відрізняються від звичайних коміксів чорно-білою промальовкою і тим, що їх прийнято читати справа-наліво. Манґу з еротичним змістом часто називають «H-manga».
Манґака (manga-ka) – творець манґи; людина, що професійно займається малюванням манґи.
Манхва (manhwa) – корейські комікси. Від манґи в основному відрізняються тим, що читати їх прийнято зліва-направо.
Манхуа (manhua, man hua) – китайські комікси.
Махо-шьоджьо (mahou shoujo) – піджанр аніме і манґи, основою концепції якого є ідея «магічних дівчаток» (хоча можлива наявність в сюжеті «магічних хлопчиків»). В основному, жанр націлений на дівчачу аудиторію, але найчастіше в махо-шьоджьо аніме використовуються і такі способи залучення юної чоловічої аудиторії, як, наприклад, оголення героїні в процесі її трансформації в «магічну дівчинку». Прикладами махо-шьоджьо можуть слугувати Sailor Moon, Card Captor Sakura, Tokyo Mew Mew, Mai-HiME тощо. Аналогічні твори з «магічними хлопчиками» зазвичай іменуються «махо-шьонен» («mahou shonen»)
Меганекко (meganekko) – «дівчинка в окулярах». Один з типових варіантів дизайну аніме-персонажів, покликаний надати героїні образ «милої скромної школярки-відмінниці».
Меґане-кун (megane-kun) – хлопчики в окулярах, чоловічий аналог меґанекко.
Меха (mecha) – жанр аніме і манґи, відмінною рисою якого є наявність гігантських роботів (зазвичай, пілотованих людьми). Прикладами жанру можуть слугувати Neon Genesis Evangelion, RahXephon, серія Gundam тощо. Цей термін може позначати гігантських роботів як таких.
Міні-серіал (mini-series, mini-TV) – серіал, що складається із серій тривалістю менше 5-6 хвилин (включно з ОП). Наприклад, Di Gi Charat.
Міядзаківщина – слово іноді використовується для зневажливого позначення сукупності робіт японського аніме-режисера Хаяо Міядзакі (чи іншого кодомо-аніме, схожого за стилем з роботами Міядзакі).
Мое (moe) – термін іноді застосовується для позначення різновиду аніме з великою кількістю дитячо-милих, кавайних персонажів (хоча в українських аніме-спільнотах для позначення такого роду аніме і манґи частіше застосовується сукупне поняття «кавай»), або для позначення закоханості отаку в ту чи іншу кавайну аніме-героїню. «Моекко» (moekko), у свою чергу позначає героїню такого виду аніме, яка подобається тому чи іншому отаку.
Мейд (maids, meido) – служниці. Один з типових варіантів дизайну аніме-героїнь, покликаний поєднуватися з образом «сексуальной служниці». Даний феномен з часом став настільки поширений в аніме-індустрії, що почали з\’являтися цілі серіали, повністю присвячені тематиці служниць (наприклад, «He is My Master» і «Hanaukyo Maids Team»), тим самим перетворюючи мейд у практично самостійний піджанр аніме і манґи.
Н
Некомімі (neko, nekomimi, cat ears, catgirl) – найрозповсюдженіший різновид кемономімі. Антропоморфні персонажі аніме і манґи з котячими хвостиками і вушками, зазвичай додають до всіх фраз закінчення «Ня». Наприклад – Деджіко з Di Gi Charat, Ічіго з Tokyo Mew Mew або Мерле з Escaflowne.
Ніджікон (nijicon) – комплекс, при наявності якого людина може проявляти сексуальний інтерес лише до мальованого персонажа (наприклад, героїні аніме або манґи), хоча саме існування такого комплексу досі залишається дискусійним.
Ня (nya) – японський аналог «мяв»; слово, яким персонажі-некомімі найчастіше закінчують усі фрази. «Някають», відповідно, означає додавати слово «ня» у всіх фразах. Варто зазначити, що останнім часом някання стало доволі популярним в мережевих аніме-спільнотах. Також багато отаку на інтернет-форумах ліплять «ня» до кожної фрази без явних на те причин.
О
ОВА (OVA, OAV, Original Video Animation) – аніме, яке було випущено в продаж на тих чи інших відеоносіях (відеокасети, DVD) і попередньо ніколи не транслювалося ні на телеканалах, ні в кінотеатрах. Овашки можуть складатися як з однієї серії, так і з декількох. Зазвичай, всі еротичні аніме випускають саме в OVA-форматі (але не варто думати, що в OVA зводиться лише до ероаніме). Прикладами OVA-релізів можуть слугувати такі аніме як «FLCL», «Video Girl Ai», «Urotsukidoji», «Wolf Rain OVA», «La Blue Girl» та інші.
Оданґо (odango, odango atama) – особливість дизайну зачіски героїнь аніме або манґи, яка полягає в тому, що волосся персонажок з обох боків заколото на зразок двох кульок з косичками. Мабуть, найвідомішим персонажем з таким типажем зачіски є головна героїня серіалу «Sailor Moon».
Омак (omake) – різноманітні бонуси до аніме, що додаються до відео-видання. Це можуть бути комедні Чібі-сценки з персонажами з аніме, інтерв’ю з творцями тощо. Термін «Омак» також застосовується і до манґи, позначаючи будь-який додатковий матеріал, що подається до того манґи.
ОНА (ONA, original net animation) – аніме, що виходить в мережі інтернет і, зазвичай, не доходить до продажу на відео або показу на ТБ чи в кінотеатрах. Дуже часто ONA є низькобюджетною «саморобною» аніме-короткометражкою, що створена початківцями аніме-режисерами і безкоштовно розповсюджується в мережі. Приклади – «Rain, the little girl, and my letter», «Platonic chain Web», «Azumanga Daioh Web».
Опенінґ, ОП (Opening, OP) – анімаційна заставка з початковими титрами в ТВ-серіалах і OVA, зазвичай, показується у самому початку кожної серії і супроводжується заголовною піснею (втім, «ВП» може іноді застосовуватись і для позначення самої пісні). Середня тривалість ОПа – 1 хв 30 секунд у ТВ-серіалах і овашці; 45 секунди в міні-серіалі.
Отаку (otaku) – фанат аніме і манґи, анімешник.
Оекакі (oekaki) – початкові начерки дизайну персонажів, бекґраундів тощо. Найчастіше автори манґи докладають оекакі як бонус («Омак») до манґи, щоб читачі могли краще уявити процес її створення.
П
Панцу (pantsu) – спідня білизна, трусики.
Панцу-шоцу (pantsu shotsu, underwear shots) – різновид фансервісу, що полягає в тому, що творці аніме навмисно показують кадри під таким ракурсом, щоб під спідницями героїнь можна було розгледіти їх спідню білизну. Таким прийомом активно користувалися, наприклад, творці «Agent Aika» і «Najica Blitz Tactics».
Паропанк (steampunk) – піджанр аніме і манґи, дуже схожий з кіберпанком, але акцентує увагу на естетиці парових машин і подібних механізмів, властивих технологічному рівню Європи 19-го століття (хоча, часто в такому типі аніме можна натрапити і зовсім фантастичні агрегати, які працюють на пару). Найнаочнішим прикладом може слугувати аніме «SteamBoy».
Р
Рав (raw) – аніме з японською озвучкою без будь-якого перекладу; скани манґи і доджінші японською мовою без будь-якого перекладу.
Ранобе (ranobe, light novel) – розповідь з ілюстраціями в аніме-стилістиці, в основному спрямоване на молодіжну аудиторію. З ранобе-формату починали багато відомих аніме-серіалів (Kino no Tabi, FMP), окрім того найчастіше новелізація аніме і манґи випускається саме у формі ранобе.
Редікомі (redicomi, ladies \’comics) – японська назва джосей-манґи.
Ренай (ren\’ai) – різновид японських комп\’ютерних ігор про любов і побачення; японські лав-Сіми. При цьому, «ренієм» зазвичай називають романтичні ігри саме для будь-якого віку, ігри ж з еротичним ухилом найчастіше позначають як «H-games», «ероге» або просто «хентайний квест» (якщо ігровий процес дозволяє назвати гру «квестом»).
С
СіДі Драма (Drama CD, audio-drama) – диск з аудіоспектаклем, сюжет якого, зазвичай, базується на аніме, манзі або відеогрі (не варто плутати з «дорамою»). Наприклад, «Bleach CD Drama» або «Higurashi no Naku koro ni Drama CD». СіДі драма може бути простим відтворенням історії першоджерела у вигляді аудіокниги, продовженням, приквелом, або взагалі практично жодним чином не пов’язуватись з сюжетом першоджерела. Найчастіше в СіДі драмі ролі виконують ті ж сейю, що і в першоджерелі, але можливий і новий акторський склад.
Сканлейтінг (scanlating) – процес перекладу манґи, здійснюваний фанами на безкоштовній основі за допомогою заміни японського тексту на відсканованих сторінках манґи на його переклад рідною мовою. Зазвичай, перекладені фанами сторінки манґи («сканлейти») безкоштовно поширюються через інтернет, що вважається формою мережевого піратства.
Спід-Саби (speed subs) – фансаби зроблені «нашвидкуруч» до серіалу, який щойно вийшов.
Спотакон (spotacon) – жанр аніме і манґи, основною темою якого є спорт і життя спортсменів. Наприклад, «Speed Racer» або «Azusa will Help». В основному жанр націлений на юнацьку аудиторію.
Суґой (sugoi) – «класно», «круто». В українських аніме-спільнотах, щоб висловити захоплення від того чи іншого предмета часто застосовують похідні від даного слова як «суґойний», «суґойненький» тощо.
Сейнен (seinen) – різновид аніме та манґи, розрахованої на чоловічу аудиторію приблизно 18-30 років. Якісь особливості сейнен-творів виділити складно: це можуть бути як еччі-комедії з тоннами фансервісу, так і серйозні речі з довжелезними філософськими діалогами про сенс життя… Як приклади можна назвати «Golden Boy», «Chobits», «Mahoromantic», «Serial Experiments Lain», «GANTZ», «Berserk», «Mushishi» тощо.
Сейю (seiyu) – актор, що професійно займається озвученням персонажів в аніме і аудіодрамах. Рідше поняття «сейю» поширюється на акторів, які виконували озвучку персонажів японських відеоігор.
Сентай (sentai, super sentai) – назва жанру аніме і манґи, що розповідає про пригоди групи супер-героїв і в основному націлений на дитячу та юнацьку аудиторію. Наприклад, аніме «Gatchaman» або «Cyborg 009».
Т
Танкобон (tankobon) – том манґи. Зазвичай, манга спочатку публікується в японських молодіжних журналах (переважно по 1 частині в номері) і після журнальної публікації декількох глав, видається в танкобон-форматі, що містить в собі велику кількість частин (зазвичай – від 5 до 10 частин у залежності від тривалості одної частини).
Тентаклі (tentacles, tentacle-hentai) – щупальця монстрів, що нагадують собою статевий член і з\’являються у великій кількості в аніманзі хентайной спрямованості (а також еротичних дорамах). Внаслідок поширеності творів, які акцентують увагу на еротичних сценах за участю щупалець, для позначення такого стилю іноді застосовується термін «tentacle-hentai» або «tentacle rape».
У
Усаґімімі (usamimi, usagimimi, usagi-chan, bunnygirl) – різновид кемономімі. Антропоморфні персонажі аніме і манґи із заячими хвостиками і вушками. Наприклад, Рабі Ен Розе з «Di Gi Charat».
Ф
Фандаббінґ (fandubbing, dub) – процес голосового перекладу аніме, здійснюваний непрофесійними акторами (а частіше – одним напівп’яних мужиком). Зазвичай, перекладене таким чином аніме («фандаб» або «дубльоване аніме») безкоштовно розповсюджується через інтернет, або продається піратами на ринках.
Фансервіс (fan service) – різні моменти в аніме і манзі, вмішені виключно на догоду фанам і не мають ніякого сюжетного сенсу. Переважно фансервіс має сексуальне спрямування (скажімо, демонстрація трусиків головних героїнь або сцени у ванні і на гарячих джерелах) і призначений, щоб залучити чоловічу аудиторію.
Фансаббінґ (fansubbing) – процес перекладу аніме шляхом субтитрування, здійснюваний фанами на безоплатній основі. Зазвичай, перекладене фанами аніме з вбудованими в відеофайл субтитрами («аніме з фансабом») безкоштовно розповсюджується через інтернет і вважається формою мережевого піратства. Окремі ж файли з субтитрами («фансаби») піратством не визнаються.
Філлер (filler) – термін зазвичай застосовується до аніме-серіалів з величезною кількістю серій, заснованих не по манзі. Справа в тому, що створення манґи зазвичай йде повільнішими темпами, ніж створення ТБ-серіалу, і тому творцям аніме по незакінченої манґи часто доводиться вставляти в серіал серії, не засновані на манзі, що покликані «виграти час», щоб манґака встиг закінчити сюжет першоджерела (або, хоча б сюжетний арк) – такі серії і називаються «філлери». Зазвичай, філлери не розвивають основний сюжет чи значимі події, бо покликані «залишити все як є», щоб не подати історію врозріз з сюжетом манґи. Зазвичай, подібний феномен не особливо втішає шанувальників манґи-першоджерела. Наприклад, аніме «Naruto» знамените своїми філлерами.
Футанарі (futanari, futa, D-girl) – різновид дизайну персонажів в еротичному аніме (манзі), коли персонаж поєднує в собі чоловічі і жіночі статеві ознаки. Наприклад, має жіночі груди і статевий член, або ж піхву і статевий член.
Х
Хентай (hentai) – термін використовується в українських і західних аніме-спільнотах для позначення японської анімації і манґи еротичного характеру, що містить відверті сцени. Шанувальників такого аніме часто називають «Хентайщиками». Варто враховувати, що «хентаєм» зазвичай називають твори, в яких демонструються сцени сексу між чоловіком і жінкою (або сцени згвалтування дівчини «тентаклямі»). Аналогічні ж твори, що показують секс між чоловіками, прийнято називати «яой», між жінками – «юрі» тощо. Незважаючи на японське походження слова «хентай» (яке іноді в мовленні використовується в сенсі «збоченець»), в самій Японії для позначення еротичного аніме частіше використовується поняття «eroanime» або «ju hachi kin» («дітям до 18 забороняється»).
Хеншін (henshin, transformation) – термін, який застосовується до махо-сьодзьо і означає процес трансформації героїні в «магічну дівчинку». Зазвичай, цей процес має вигляд заставки, яка демонструється без будь-яких змін від серії до серії при кожній трансформації (одну і ту ж заставку знову і знову дозволяє застосовувати відсутність певного бекґраунду в хеншін-сценах, окрім того використання однієї і тієї ж заставки декілька разів дозволяє істотно скоротити обсяг роботи над серіалом); часто хеншін супроводжується однією і тією ж «коронною фразою» персонажа – наприклад, «Місячна призма, дай мені силу!». У багатьох аніме «хеншін» також супроводжується оголенням героїні з метою фансервісу, щоб прихилити чоловічу аудиторію.
Ц
Цундере (tsundere) – один з типових варіантів характеру персонажа аніме (манґи і відеоігор), коли персонаж спочатку веде себе грубо, неприязно, але згодом нам відкривається його мила і ніжна сторона. Наприклад, Онідзука з GTO, який спочатку здається брутальним посіпакою, але потім ми поступово починаємо помічати його «дбайливу» сторону. Жіночі персонажі з характером типу «Цундере» зазвичай називаються «Цундерекко» (tsunderekko). Наприклад, Мотоко Аояма з серіалу «Love Hina» спочатку веде себе неприязно і навіть намагається порубати головного героя мечем, але згодом ми починаємо бачити в ній ніжну дівчинку, яка навіть стає прихильною до головного героя.
Ч
Чібі (chibi) – різновид дизайну персонажа аніме або манґи, що близький до деформінґу. Персонаж малюється в «дитячих» пропорціях; дитяча версія персонажа. Зазвичай, «Чібі»-персонажі (або «чібіки») вважаються доволі милими і комедними.
Ш
Шьоджьо (shoujo) – різновид аніме та манґи, здебільшого розрахованої на молоду дівочу аудиторію. Зазвичай, шьоджьо-аніме це щось на кшталт легкої мелодрами, де головним героєм є дівчинка. Наприклад, Card Captor Sakura.
Шьоджьо-ай (shoujo-ai, girls love, GL) – романтична аніманґа про любов між дівчатами, що не містить відвертих еротичних сцен. Наприклад, «Revolutionary Girl Utena» або «Girl Meets Girl».
Шьонен (shounen) – різновид аніме та манґи, здебільшого розрахованої на молоду юнацьку аудиторію. Твори такого роду, зазвичай, містять багато екшну, а головним героєм є юнак. Наприклад, Full Metal Alchemist або Naruto.
Шьонен-ай (shounen-ai, boys love, BL) – романтична аніманґа про любов між хлопцями, не містить відвертих еротичних сцен. Наприклад, «Gravitation».
Шьотакон (shotacon, shota) – різновид еротичної манґи і доджінші (рідше – аніме), що містить сцени сексуального характеру за участю маленьких хлопчиків. Іншими словами, «хлопчачий» аналог лолікона, або «яой з дітьми». При цьому, поняття «шьотакон» зазвичай позначає твори, що демонструють сексуальні сцени саме між двома хлопчаками або між хлопцем і дорослим чоловіком. Для позначення творів, що демонструють стосунки хлопчика з дівчинкою чи дорослою жінкою існує поняття «straight shotacon».
Ю
Юрі (yuri) – жанр еротичного аніме (і манґи), що демонструє сексуальні сцен між дівчатами. Персонажі чоловічої статі рідко трапляються в таких творах.
Я
Яндере (yandere, deretsun) – один з типових варіантів характеру персонажа аніме (манґи і відеоігор), коли персонаж спочатку веде себе мило, здається скромним і нерішучим, але згодом нам відкривається прихована від сторонніх очей «темна особистість» цього персонажа. Загалом, «яндере» можна визначити як «Цундер навпаки». Наприклад, Ідзумі з манґи «GANTZ» спочатку показаний милим і сором’язливим бісьоненом, але згодом він постає в образі кривавого вбивці, безжально влаштовує різанину на вулицях міста. Жіночі персонажі з характером типу «яндере» зазвичай називаються «Яндерекко». Безперечно, найпоказовішим аніме з яндерекко-героїнями є Higurashi no Naku koro ni [далі СПОЙЛЕР!]: Наприклад, героїня на ім’я Шіон спочатку показана в образі сором’язливої офіціантки, але пізніше божеволіє і починає усіх вбивати, інша героїня по імені Рена на перший погляд може видатися звичайною дівчинкою з пристрастю до всього кавайного, але пізніше вбиває людину за допомогою гігантського тесака, захоплює будівлю школи, погрожуючи спалити себе і всіх заручників [кінець СПОЙЛЕРУ].
Яой (yaoi) – жанр еротичного аніме (і манґи), що спеціалізується на демонстрації сексуальних сцен між чоловіками. Шанувальники такого жанру японської анімації зазвичай називаються «яойщиками».
